Роздуми над Божим Словом на вівторок IV тижня Великого Посту
Було юдейське свято, й Ісус піднявся в Єрусалим. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, яка має п’ять критих ходів. У них лежало багато недужих, сліпих, калік, сухих.
Був же там один чоловік, який тридцять вісім років перебував у своїй недузі. Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що він уже багато часу хворіє, сказав йому: «Чи ти хочеш стати здоровим?»
Хворий відповів Йому: «Пане, не маю людини, щоб, коли буде збурена вода, вкинула б мене до купальні. Коли ж я приходжу, то інший уже спускається раніше за мене».
Каже йому Ісус: «Устань, візьми ложе своє і ходи!» І чоловік тут же став здоровим, узяв своє ложе і почав ходити.
Була ж того дня субота. Тому юдеї казали до зціленого: «Нині субота, і не можна тобі носити своє ложе».
Він же відповів їм: «Той, хто зробив мене здоровим, сказав мені: “Візьми своє ложе і ходи!”»
Вони запитали його: «Хто той чоловік, який сказав тобі взяти й ходити?»
Оздоровлений не знав, хто Він, бо Ісус віддалився, оскільки на тому місці був великий натовп.
Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: «Ось ти став здоровим. Вже не гріши, щоби чого гіршого не сталося тобі».
Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що це Ісус був тим, хто зробив його здоровим. І стали юдеї переслідувати Ісуса за те, що робив таке в суботу.
Йн 5, 1-3а. 5-16
Вода необхідна для життя. У надзвичайно посушливих умовах рослини вбирають кожну краплю вологи з ґрунту або повітря, щоб вижити. Цю життєдайну властивість води апостол Йоан має на думці, коли розповідає історію про зцілення Господом людини біля купелі в Єрусалимі.
Ісус бачить чоловіка, який тридцять вісім років лежав у місці, де відбувалося багато чудесних зцілень, але з якоїсь причини продовжував хворіти. «Хтось інший спускається туди переді мною», — каже чоловік (Йн 5, 7). Згідно з давнім переказом, та купіль мала цілющі властивості лише тоді, коли Бог «збурював» у ній воду. Це, швидше за все, відбувалося завдяки підземному джерелу, яке час від часу, як не було засухи, наповнювало купіль. Біблійною мовою джерельну проточну воду, на відміну від стоячої води басейну чи озера, називали «живою».
Іронія цієї історії полягає в тому, що чоловік розповів історію свого нещастя Ісусові, який є істинним джерелом усієї живої води (див. Йн 4, 10.14). Христу не потрібен був жодний басейн із бурлінням води. Він сказав лише слово — і чоловік одужав.
Ми можемо опинитися в подібній ситуації: хворіти 38 років і далі пасивно чекати, що хтось розв’яже наші проблеми замість нас. Говорячи мовою сьогоднішнього Євангелія, хтось «вкине» нас до джерела життя. Тому треба згадати, що ми — дорослі люди, які можуть свідомо прийти до Бога, щоб попросити про допомогу. І нас, так само, як того чоловіка, Ісус може спитати: «Ти хочеш бути здоровим?» (Йн 5, 6). Це, на перший погляд, незрозуміле запитання (чого ж іще може хотіти хворий?) прокладає шлях до зцілення. Річ у тім, що ми можемо так звикнути до своїх хвороб та гріхів, що аж, декларуючи прагнення одужати, насправді не будемо хотіти зміни життя. У цьому контексті можна згадати калік, які в середньовічній Падуї втікали з тої вулиці, де йшов святий Антоній. Чому? Бо якщо він зцілить їхні хвороби, їм доведеться працювати і знову брати відповідальність за своє життя! А так можна жити з милостині й винуватити всіх у своїй важкій ситуації.
Тож, наближаючись до Господа, варто озброїтись у броню справедливості, відкидаючи кожен гріх, та взути ноги в готовність служити Богу (див. Еф 6, 13-17). Нове життя вимагає відновленої душі, відкритої на живу воду слова Божого. Тільки Ісус, тільки Його присутність може заспокоїти, принести мир, який не проминає. У Ньому ти можеш знайти відповіді на актуальні питання та надію на щасливе майбутнє. У Богові ти знайдеш Того, Хто наповнить твоє життя так, як ніхто і ніщо інше.
«Господи Ісусе Христе, я прагну живої води Твоєї любові».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
