Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ІІ Великоднього тижня
Того часу Ісус пішов на другий бік Галілейського, тобто Тиверіадського моря. І за Ним слідував великий натовп, побачивши чудесні знамення, які Він здійснював над хворими. Ісус же вийшов на гору й сидів там зі своїми учнями. А була близько Пасха — юдейське свято.
Тоді Ісус, піднявши очі і побачивши, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: «Звідки це купити нам хліба, щоб поїли оці?» Він говорив це, випробовуючи його, бо сам знав, що мав робити.
Відповів йому Филип: «На двісті динаріїв буде їм недостатньо хліба, щоб кожний хоч трохи одержав!»
Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра: «Тут є хлопчина, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?» Промовив Ісус: «Розсадіть людей!»
А було в тому місці багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять. А Ісус узяв хліби і, промовивши подяку, роздав тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.
Коли ж наситилися, Він каже своїм учням: «Зберіть шматки, що залишились, щоб нічого не пропало».
Тож зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.
Тоді люди, побачивши чудесне знамення, яке Ісус вчинив, говорили, що насправді Він — Пророк, який має прийти у світ. А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти і схопити Його, щоб зробити царем, віддалився знову сам на гору.
Йн 6, 1-15
Хто б не пішов за Ісусом? Він чинив дивовижні речі: навчав тисячі людей, перетворював воду на вино, зцілював хворих, повертав до життя померлих! Це принесло певне піднесення та надію у життя людей.
Звернімо погляд на юнака, одного з тих, хто приєднався до «сили народу», яка прийшла послухати відомого Вчителя поблизу Галілейського моря. Цей хлопчина просто йшов за Ісусом і, швидше за все, не згадував, як Мойсей сходив на гору Синай, щоби зустрітися з Богом, і не сподівався, що сьогоднішній обід стане для людей великим чудом. Напевно, він мав купу побутових проблем. Хлопець навряд чи міг сам з’їсти дві риби та п’ять ячмінних хлібів, які вважалися «хлібом бідних». Можливо, це була провізія його родини, яка теж перебувала тут. Чи, ймовірно, це був товар на продаж. А тепер уяви, як здивувався хлопець, коли Андрій привів його до Ісуса. Це ж була велика честь! А коли йому запропонували нагодувати «силу людей», він безсумнівно був спантеличений. Хлопець не знав, що робитиме Вчитель, але віддав свій запас їжі. Далі сталося вже зовсім неочікуване: Ісус узяв невелику жертву хлопця, подякував — і примножив її!
Сьогодні Господь дивиться на мільярди людей на землі й бачить кожного. Він бачить кожну людину, яка жадає хліба для тіла та Хліба Життя для душі. Ісус бачить тебе і запрошує поділитися тим малим, що маєш, запрошує до співпраці, щоби разом нагодувати «силу людей». Тобі може здатися, що ти надто незначний, щоб бути корисним. Можеш відчувати, що не гідний наблизитися до Бога. Але Ісус радий прийняти і благословити все, що Йому запропонуєш.
Вийди ж із натовпу. Підійди ближче. Подаруй Христу своє серце.
«Ось я, Господи! Дозволь мені послужити будуванню Твого Царства тут і тепер».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
