Молитва прославлення Святої Гостії зі “Щоденника” св.Фаустини

Ознайомтеся з двома особливими молитвами, які прославляють Святу Гостію. Їх записала у своєму «Щоденнику» св.Фаустина Ковальська.

Гостіє свята, в Тобі завіт Божого милосердя для нас,
а особливо — для бідних грішників.

Гостіє свята, Тіло і Кров Ісуса, як доказ безкінечного милосердя до нас,
а особливо — до бідних грішників.

Гостіє свята, в Тобі вічне життя і нескінченне милосердя, щедро нам подароване,
а особливо — бідним грішникам.

Гостіє свята, в Тобі милосердя Отця і Сина, і Святого Духа до нас,
а особливо — до бідних грішників.

Гостіє свята, в Тобі безкінечна ціна милосердя, яке оплатило всі наші борги,
а особливо — бідних грішників.

Гостіє свята, джерело живої води, що виливається з нескінченного милосердя до нас,
а особливо — до бідних грішників.

Гостіє свята, в Тобі полум’я найчистішої любові, яка походить із лона Предвічного Отця,
як із прірви безкінечного милосердя для нас,
а особливо — для бідних грішників.

Гостіє свята, в Тобі ліки від усіх наших недуг,
які витікають, як із криниці, з безкінечного милосердя для нас,
а особливо — для бідних грішників.

Гостіє свята, в Тобі єдність між Богом і нами через безкінечне милосердя для нас,
а особливо — для бідних грішників.

Гостіє свята, в Тобі всі почуття наймилішого Серця Ісуса до нас,
а особливо — до бідних грішників.

Гостіє свята, наша єдина надіє серед темряви та внутрішніх і зовнішніх бур.

Гостіє свята, наша єдина надіє в житті в час смерті.

Гостіє свята, наша єдина надіє серед безодні невдач і сумнівів.

Гостіє свята, наша єдина надіє посеред фальші та зрад.

Гостіє свята, наша єдина надіє серед темряви та безбожності, які окутують землю.

Гостіє свята, наша єдина надіє серед туги та болю, яких ніхто не зрозуміє.

Гостіє свята, наша єдина надіє серед спеки та сірості щоденного життя.

Гостіє свята, наша єдина надіє серед ворожих куль і потуг пекла.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли бурі вирують у моєму серці,
а створений дух схилятиметься до сумнівів.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли труднощі переважатимуть мої сили,
коли бачитиму свої марні зусилля.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли моє серце тремтітиме і смертельний піт зросить моє чоло.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли усе повстане проти мене
і чорний розпач просочуватиметься в душу.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли мій погляд гаснутиме щодо всього земного,
а дух мій уперше побачить незнані світи.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли моя праця перевищуватиме мої сили,
а невдачі будуть моєю постійною часткою.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли чесноти здаватимуться важкими і природа бунтуватиме.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли удари ворога будуть спрямовані проти мене.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли мої старання та зусилля будуть засуджені людьми.

Гостіє свята, довіряю Тобі, коли зазвучать наді мною Твої суди,
тоді вірю у море Твого милосердя.

(Щоденник 356)

***

Я — гостія в Твоїй руці,
О Ісусе, мій Творче і Господи,

Тиха, прихована, без краси та привабливості,
Бо вся краса моєї душі відбилася в моєму нутрі.

Я — гостія в Твоїй руці, о Божественний Священнику,
Роби зі мною, що захочеш.
Я повністю віддаюся Твоїй волі, Господи,
Бо вона оздоба і розкіш моєї душі.

Я в Твоїй руці, о Боже, як біла гостія
Благаю, перетвори мене у себе,
Щоб я повністю заховалася в Тобі,
Замкнена в Твоєму милосердному Серці, як у Небі.

Я у Твоїй руці, як гостія, о вічний Священнику,
Нехай облатка мого тіла сховає мене від людських очей.
Нехай тільки Твоє око вимірює мою любов і відданість,
Бо моє серце завжди з’єднане з Твоїм Божим Серцем.

Я в Твоїй руці, о Божий Посереднику, як жертовна гостія,
і згораю на вівтарі всепалення,
Змелена і розтерта стражданням, як пшеничні зерна,
І все це для Твоєї слави, для спасіння душ.

Я — гостія у дарохранительниці Твого Серця,
Іду по життю, занурена в Твою любов
І не боюся нічого у світі,
Бо Ти — мій щит, сила і захист.

Я — гостія, принесена на вівтар Твого Серця
Щоб палати вогнем любові по всі віки,
Бо знаю, що Ти підняв мене лише завдяки своєму милосердю,
Тому усі дари і благодаті я обертаю на Твою славу.

Я — гостія в Твоїй руці, о Судде і Спасителю,
В останню мить мого життя
Нехай всемогутність Твоєї благодаті приведе мене до мети,
Нехай Твоя милість залунає над посудиною милосердя.

(Щоденник 1629)

Переклад CREDO за матеріалами: Stacja7