Роздуми над Божим Словом на 23 грудня
Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією. У відповідь його мати сказала: «Не так, а буде він названий Йоаном!» А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям. Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати. Попросивши дощечку, він написав, повідомляючи: «Його ім’я — Йоан!» І всі здивувалися. І вмить відчинилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідалося про всі ці події. Всі, хто почув це, брали собі до серця, запитуючи: «Ким же буде ця дитина?» Бо Господня рука була з нею!
Лк 1, 57-66
Ми так звикли до історії імені Йоана Хрестителя, що могли забути про сміливу відповідь «ні» Єлизавети своїй родині. Всі очікували, що вона дотримається традиції і назве сина на честь його батька — Захарією. Але одним цим словом «ні» вона проявила свою довіру ангелу, а дитина отримала ім’я Йоан.
Повірити пророцтву до такої міри, щоб піти проти думки близьких? Саме так. Подивімося на факти. Ангел відвідав її чоловіка, щоб повідомити про народження цієї особливої дитини. Вона завагітніла по довгих роках очікування. Тож, тримаючи на руках свою дитину, Єлизавета вірила, що Всевишній приготував щось абсолютно особливе для її сина. Вона була рішуче налаштована виконувати Божу волю, навіть якщо це суперечитиме традиціям та викличе спротив родичів.
Чого ми можемо навчитися в Єлизавети? Передусім ставити Бога на перше місце у своєму житті. Коли Він дає пізнати шляхи, якими хоче, щоб ми йшли, треба йти ними — навіть якщо це викликає додаткове навантаження, проблеми в суспільстві чи моральний тиск із боку близьких, чиїх очікувань ми не виконуємо. Наприклад, відхилити вигідну пропозицію роботи, тому що нам не подобається етична сторона політики фірми. Або відвести дитину на Богослужіння чи катехизу, а не на ще один гурток чи додаткове заняття.
Хай би що думали інші про наш вибір і рішення — Божі плани на наше життя мають бути єдиним пріоритетом. Можливо, з часом ті, хто не розумів наших рішень та вчинків, побачать, як вірність і слухняність Господу дає плоди в нашому житті, чи й навіть у їхньому.
Бог має добрий, навіть найкращий план для кожного з нас. І приклад Захарії та Єлизавети є підтвердженням того, що Господь завжди добрий (Єр 29, 11). Єлизавета не могла передбачити, як обернеться її життя. Імовірно, вона навіть не дожила до того, щоб побачити всі плоди своєї слухняності. Але вона вірила Божій доброті й залишилася вірною Його заповідям. Це все, що мало для неї значення. І це стало благом для всіх нас через життя і служіння Йоана Хрестителя.
Бог пише історію і твого життя, тож кожна твоя позитивна відповідь на Його слово наближає сповнення обітниці спасіння. Нехай твої страхи та вади не стануть перешкодою для прийняття пропозиції Божої любові!
«Ісусе, допоможи мені йти за Тобою навіть тоді, коли інші не розуміють мене».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.