П’ятий день — Серце, оточене терням
20 березня 2022 року
13 червня 1917 року Лусія, Франциск і Гіацинта знову побачили Божу Матір. Говорила з Нею Лусія, передаючи певні прохання та ставлячи запитання. Марія просила дітей прийти на місце об’явлень 13 числа найближчого місяця, молитися розарій, а ще — навчитися читати. Лусія попросила Марію забрати їх до неба, на що Богородиця сказала, що незабаром і справді візьме Гіацинту і Франциска, а Лусія ще мусить залишитися. Їй Марія сказала:
«Ісус хоче послугуватися тобою, щоб Мене пізнали й полюбили. Він хоче встановити у світі побожність до Мого Непорочного Серця. Хто його прийме, тому обіцяю спасіння. І Бог ці душі полюбить, як квіти, які я поставлю, щоб прикрасити Його трон… Моє Непорочне Серце буде твоїм захистом і дорогою, що приведе тебе до Бога».
Марія показала дітям своє серце, оточене колючками, які немовби прошивали його…
Непорочна Маріє, Твоє серце так сильно подібне до серця Ісуса, якого Ти зачала, носила в лоні й народила для нашого світу! Твоє серце також страждає через гріхи людей, як страждало серце Христа. Материнське серце завжди вразливе на долю своїх дітей.
Скільки материнських сердець сьогодні в Україні страждають за своїх дітей — наляканих, поранених, покалічених, загублених, убитих!… Материнські серця, що болять за синів-захисників… Ти, Маріє, розумієш цей біль і теж його відчуваєш, бо це і Твої сини. Ти стояла під хрестом, тому пережила це все на власному досвіді. Нехай Твоє серце буде захистом і дорогою для матерів України.
Послуговуйся мною, щоб Тебе пізнали і полюбили — в моєму оточенні, в Україні, у світі. Нехай мої молитви та відречення, любов і вдячність втамують біль Твого серця. Хочу бути квіткою біля трону Твого Сина!