Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 29 травня
Кілька висловів достатньо євангелісту Івану, щоб оповісти про зцілення сліпородженого: До нього ж сказав: Іди, вмийся в купелі Силоамській, — що у перекладі означає: Зісланий. Отож подався той, умився — і повернувся зрячим! Все тут. Але цей випадок стає нагодою, щоби показати етапи шляху вираження віри в Lectio divina Божого Слова.
Сліпий, зцілений від фізичної недуги, потребує зцілення від темряви, що запанувала над його духом. Це станеться лише наприкінці шляху об’явлення і пізнання, коли, повертаючись, щоб зустрітись з Ісусом, він поклониться перед Ним і зробить виразне визнання віри: Вірую, Господи! Можемо ствердити, що зцілений сліпий доходить до повного визнання віри лише після того, як його виключили з синагоги. Тобто, він заплатив вагому ціну за визнання своєї вірності Ісусові, і саме його готовність платити цю ціну вчинила його здатним визнати віру.
Це стає очевидним в порівнянні з іншими персонажами цього епізоду. Наприклад, батьки сліпого: вони, звичайно ж, зацікавлені в тому, що сталося з їх сином, але коли вони розуміють, що йти далі означає понести ризик соціальної маргіналізації, то відступають.
Як на них, віра коштує за дорого. Надто великою була б жертва — відмовитись від доброго імені та суспільної пошани. Але хто не готовий платити цю ціну, ніколи не зможе прийти до зрілої віри.
Є також юдейські начальники: з релігійного пункту бачення, вони були б найбільш компетентними та відповідними особами, щоб інтерпретувати події, в яких об’являється Бог. Натомість, вони виявляються найбільш замкненими перед Божим об’явленням. В них немає жодного отвору, жодної щілини, через яку могло б пройти Боже об’явлення — вони надто добре захищені.
Ось мотив останніх, твердих слів Ісуса: На суд у цей світ прийшов Я (щоб впровадити розрізнення): щоб ті, які не бачать (дезорієнтовані в житті, ті, які відчувають потребу в просвітленні), бачили, а ті, які бачать (тобто ті, які вважають, що мають достатньо світла у власному розумі й впевненості), — сліпими стали (тобто будуть позбавлені єдиного справжнього світла, об’явлення Божої любові і їхнього спасіння).
Сьогодні ми можемо попросити у Господа, щоби, просвітивши нас даром віри в Хрещенні, Він подав нам ласку, щоби ми ніколи не дозволили темряві гріха та невірства запанувати над нами та щоби ми могли жити як справжні діти світла.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
