Замало усвідомлювати свою грішність. Щоб добре висповідатися, потрібно якомога докладніше пригадати, наскільки це можливо, гріхи від останньої дійсної сповіді, тобто чи були визнані всі тяжкі гріхи.
Умови доброї сповіді
1.Іспит совісті.
2.Каяття у гріхах.
3.Постанова виправитися.
4.Щира сповідь.
5.Винагорода Богу і ближньому.
Якщо тяжкий гріх був свідомо затаєний, сповідь є недійсною і святотатською. Потрібно розпочати від молитви до Святого Духа про дар пізнання внутрішнього стану своєї душі. Пізніше досліджуємо своє сумління за допомогою запропонованого іспиту совісті. Потрібно пам’ятати, що немає досконалого прикладу іспиту совісті, бо кожна людина неповторна і неможливо передбачити всі труднощі, які трапляються. Тому взірцем іспиту потрібно користуватися обґрунтовано і самостійно.
Коли під час іспиту совісті пригадуємо гріхи, мусимо відрізнити тяжкі гріхи від легких, тому що маємо обов’язок визнати всі тяжкі гріхи, щоби сповідь була дійсною. Потрібно згадати обставини, які вплинули на різновид і вагу провини, а також кількість тяжких гріхів.
Не обов’язково сповідатися з легких гріхів, але рекомендується визнавати принаймні деякі з них, щоби працювати над своїм характером. Сповідь зі злих звичок, помилок, хоч і дрібних, є допомогою в духовному зростанні і провадить до вірності Богу в малих справах.
Тяжкий гріх чинимо тоді, коли у важливій справі переступаємо Божу або церковну заповідь, свідомо і добровільно. Важлива справа — це, наприклад, віра, слава Божа, життя власне або ближнього, подружня вірність, чистота душі чи тіла тощо.
Хто все-таки порушує заповіді свідомо, з власної волі, ніким не змушуваний, — грішить тяжко. Наприклад, свідомо, без важливої причини, пропустити Святу Літургію в неділю чи свято. Тяжкий гріх також називають смертельним, бо він руйнує істинне людське щастя, можливе лише з Богом, який є найбільшим добром. Бог любить нас безмежно, предвічною любов’ю. Гріх смертельний загрожує вічною загибеллю: «І підуть ті на вічну кару, а праведники — на життя вічне» (Мт 25,46).
Легкий гріх чинимо тоді, коли в менш важливій справі порушуємо Божу або церковну заповідь, або коли грішимо у важливій справі й чинимо це, не бувши до кінця свідомі, що чинимо, або чинимо це з примусу.
Навіть найменшим гріхом зневажаємо Божу любов. Приступаючи до Таїнства Сповіді, потрібно пам’ятати: Ісус прагне, щоб ми жили вповні Божим життям, щоразу досконаліше реалізовуючи у своєму житті заповіді любові до Бога і ближнього. «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт 5,48). Кожний гріх шкодить як грішникові, так і його ближньому. Тому належить чинити все, що може виправити завдану кривду. Покута, яку ми отримуємо, є актом нашого відшкодування Богові. Це може бути якась пожертва, вчинок милосердя, добровільне відречення від чогось тощо. Також відшкодування необхідне щодо ближнього: повернути вкрадені речі, добре ім’я людини, яка його втратила з нашої вини; помиритися з тим, на кого ми ображаємося; вибачитися перед скривдженим нами тощо.
Коли починаєш робити іспит совісті, згадай безмірну і беззастережну Божу любов до нас. Прочитай фрагмент Святого Письма, де Ісус ставиться до грішників із милосердям та співчуттям (напр: Лк 15, 1-7; Лк 18, 35-43; Лк 8, 43-48; Йн 8, 1-11). Пригадай, як Ісус простягав cвою руку до грішників, щоб їм простити. Прославляй Бога і дякуй Йому за милосердя.
Каяття — це дар Святого Духа. Попроси Святого Духа, щоб допоміг тобі:
– зрозуміти, що ти грішний і потребуєш Божого милосердя, співчуття та прощення;
– пізнати свої гріхи та відважитися щиро й покірно висповідатись з них;
– правдиво розкаюватися у своїх гріхах, серйозно вирішити змінити своє життя та виправитись;
– звільнитись від провини і дав силу, щоб почати нове життя.
Молитва перед іспитом совісті
Прийди, Святий Духу, освіти мій розум, щоб я пізнав усі свої гріхи, спонукай мою волю до правдивого жалю і щирої сповіді. О Маріє, без первородного гріха зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо. Ангеле-Хранителю мій святий, допоможи мені пізнати усе, чим я засмутив Боже Серце, випроси мені благодать доброї сповіді. Амінь.
З молитовника “В ім’я Господнє”