О найпрекрасніша Царице неба і землі,
Пресвята Ченстоховська Діво Маріє!
Ось я, негідний слуга Твій, стаю перед Тобою,
благально підносячи руки до Тебе,
і з глибини мого серця волаю: о Мати наймилостивіша!
Рятуй мене, бо лиш в Тобі моя надія.
Якщо Ти мене не вислухаєш, до кого ж я піду?
Знаю, люба Мамо,
що серце Твоє, повне змилування, зворушиться моїм благанням
і вислухає мене в моїй потребі,
оскільки Божа всемогутність лежить у Твоїй руці,
бо Всевишній Тебе собі уподобав.
А тому, Маріє!
Благаю Тебе — постань і використай Твою міць могутню,
розпорошуючи усі страждання мої,
вливаючи бальзам заспокоєння у мою душу зболілу.
О найшляхетніша Утішителько всіх стражденних,
а отже, і моя особлива Опікунко!
Я насправді відчуваю це добре у глибині душі,
що через гріхи мої я не гідний,
аби Ти мені милосердя виказала.
Але благаю Тебе, о премила Мати!
Не дивися на мене через ці гріхи мої,
але поглянь через заслуги наймилішого Сина Твого
І через Його Пресвяту Кров,
яку Він пролив за мене на ганебному хресті.
Згадай, о наймиліша Мати, про ті страждання,
яких Ти сама зазнала, стоячи під хрестом,
і на співумирання разом зі смертю Твого дорогого Сина.
А отже, заради пам’яті про все це, о Мати!
не відмов у моєму смиренному проханні, але вислухай його ласкаво,
І буду я Тобою втішений,
і вдячним серцем прославлятиму Тебе аж до смерті.
Амінь.