У дорозі, на прогулянці, в домашньому затишку, на самоті або в сімейному колі — нехай жовтень буде для вас часом довірення Божій Матері щоденних труднощів і страхів.
Продовжуємо роздуми над таємницями Розарію з о. Кшиштофом Цебулею.
Таємниця 1. Хрещення Ісуса в Йордані
Мт 1, 1-6; 11-17
Бог, який став людиною. Ісус Христос. Він став у чергу разом із грішниками до Йоанового хрещення. Через це Він дає нам знак бути чутливими до Його присутності, бо тільки Йоан Хреститель зміг упізнати Його там, де насправді Його не мало б бути. Але що значить «не мало б»? Оскільки Ісус прийшов спасти грішників, то саме тому Він стоїть в одній черзі з грішниками. Безгрішний сам, Він приймає на себе наслідки зла, і хоча сам є джерелом добра — так усуває зло.
Це виразний сигнал, про який ми маємо роздумувати в цій таємниці, щоб шукати Бога також і там, де логіка нашої чітко сформованої побожності підказує нам: «Ні, це неможливо, Його там бути не може. Це місце не Його — або не для Нього». А Він стоїть саме там.
Тілесно, історично ця таємниця говорить також про те, що до Йоана йдуть великі натовпи, щоби прийняти хрещення покаяння за свої гріхи в річці Йордані. І посеред них іде Ісус із Назарета. Це все природно для людей, бо ми — грішники, йдемо до покаяння. Раптом Його затримують: «Що тут відбувається?» Тільки Йоан знає, що це ненормально. Що Він тут робить? Навіщо сюди прийшов? Адже Він — без гріха. А Ісус у такий спосіб бере на себе наслідки гріха всього світу. Пам’ятаймо про це завжди, коли промовляємо: «Агнче Божий, що береш гріхи світу». «Агнець Божий» — це визначення авторства Йоана Хрестителя. Йоан мав від Бога такий дар, що розпізнав Христа, і по-людськи, як ми, сварився з Ним: «Боже, але ж це місце не для Тебе! Що Ти тут робиш?» А Ісус, відповідаючи, дає гарантію: «Те, що я роблю, те, де стою, посеред кого стою, — для того, щоби зняти з тебе гріх, щоб тебе цей тягар не знищив».
Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…
Таємниця 2. Об’явлення Ісуса на весіллі у Кані Галілейській
«Наповніть посудини водою» (Йн 2,7).
Об’явлення Господа Ісуса на весіллі у Кані — це таємниця, в якій варто запитувати про різні подробиці. У цих роздумах я хочу, щоб ми поставили собі таке запитання: «Що в єврейському домі в Кані Галілейській, імовірно в сінях або в підвалі, роблять шість кам’яних посудин, призначених для релігійних ритуалів?» Те, що записав св. Йоан, може вказувати на якусь задерев’янілість віри — тодішньої і нашої спільноти. Археологія свідчить, що в тому селі було всього кілька десятків домогосподарств. Отже, всі ці посудини з половини села стояли десь без ужитку, і тепер Господь Ісус, перш ніж учинити в Кані те, чим ми будемо захоплюватися й що нас зачарує, насамперед вказує, що немає іншого шляху до прийняття Божої щедрості, як «активувати» ці посудини. Вони мають діяти, бути вживаними: «Наповніть посудини водою» (Йн 2,7). Зазвичай посудини для омивання постійно мають бути повні води — це головне. І зазвичай вода в них не перетворюється у вино. Вони мають стояти там, де їм місце — певно, в кожному домі: у мене, у сусіда, — і помножувати побожність. Ісус робить щось більше, — але ми цим сьогодні не займатимемося. Ми зосередимося на тому, що є такі релігійні звичаї, ритуали, способи вшанувати Бога, збільшити свою релігійність, які — можливо, я, сусід, донька чи син або хтось із близьких, — як виявилося, запхали до підвалу чи покинули в коридорі. А потім я чи інші люди дивуємося, що хотіли б від Бога те чи інше… «Наповніть посудини водою». Вони мають бути при ділі!
Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…
Таємниця 3. Проповідування Царства Божого і заклик до покаяння
Звернімо у цій таємниці увагу на те, що Бог сам, особисто, проголошує своє Царство і закликає до навернення. Сам, особисто. Значить, замало було пророків, замало виявилося слів об’явлення, замало — сувоїв Тори, книг Пророків і Псалмів. Людина така важлива для Бога, що Він сам, особисто, приходить, щоб покликати мене. Хоча, як виявляється, навіть це не в кожному випадку буває успішно. Нас повинно зворушити і зрушити з місця те, що Бог сам, особисто, зайнявся цією справою. Сам, особисто, ходив палестинською землею.
Нехай частиною роздумів цієї таємниці буде фрагмент гімну з Літургії годин:
Ісусе, в дорожній утомі,
У саму спекоту полудня,
При Якова сівши криниці,
Оживлюєш нас своїм словом.
Це воістину зворушливий образ Божого Сина, який став людиною. Його ноги були брудними, Він спітнів, від спеки Його мучила спрага, Він важко дихав. Там близько 40 градусів за Цельсієм, Він шукає тінь, але йде вперед. Іде, бо має проповідувати Боже Царство і закликати людей до навернення.
Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…
Таємниця 4. Преображення Господнє
Мк 9,1-13
У цій таємниці варто зупинитися на обставині, яка здається суто людською, а Ісус її немовби застосовує «всупереч» — agere contra: «дій навпаки». Цей принцип був застосований ще тоді.
Це здається нелогічним. Ісус бере з собою Петра, Якова, Йоана, у спеку веде крутою стежкою, дослівно: «повів їх окремо на високу гору» (Мт 17, 1). Зрозуміло, що вони втомляться, позіхатимуть, їх хилитиме в сон — у той єдиний спосіб зосередження, який допомагає відновити сили: коли ти виснажений, потрібно заснути хоч би ненадовго. Вочевидь, Спаситель робить це навмисне, — хоча для цієї трійці апостолів це також дуже важливий момент зміцнення віри.
Коли врешті Ісус перед ними преображається, їх це пробуджує; через втому й сонливість вони здивовані, засліплені Його сяйвом, і навіть сяйвом Його одягу. Вони нічого не розуміють, а тим більше не знають, що сказати.
У цій таємниці Господь показує нам, що такі труднощі, втома, зусилля, на які ми йдемо у нашій вірі — хтось вирушає в паломництво, хтось бере участь у нічному чуванні, хтось лежить хрестом на підлозі, — все це важливо. У цій таємниці це також зафіксовано. Ми можемо зосередитися на Преображенні Ісуса, але воно має своєрідний запланований вступ — agere contra, всупереч нашій логіці. Хіба не краще б було: «Слухайте, зараз я об’явлю Вам щось важливе. За мить ви побачите надзвичайне явище. Зосередьтеся. Відпочиньте. Розслабтеся на пів години, бо за мить відбудуться приготовлені для вас важливі речі»? А Ісус на межі їхнього виснаження, втоми, перегріву робить так, що людина остаточно почувається маленькою і дурною перед Божим і вічним. Петро каже те, про що потім велить написати: «не знав бо, що сказати» (Мк 9, 6).
Це серйозне випробування нашої віри.
Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…
Таємниця 5. Встановлення Пресвятої Євхаристії
При роздумах над цією таємницею звернімо увагу на крихкість матерії цього таїнства, загадкову мізерність. Сила Бога завжди однакова, але Бог об’являється нам таким, щоб нікому не нав’язуватися насилу. Якщо хтось сподівається, що Бог чи віра впадуть на них з неба, як яструб, то ні. Можливо, під виглядом голубки. Це таїнство, яке наш Господь Ісус встановлює як свій завіт, запланований так, що його можна легко обійти, знехтувати, зловживати ним. Предвічний, який взяв тіло від Діви Марії, вирішує сховати свою присутність у шматочку хліба і кількох краплях вина з водою.
Поміркуймо сьогодні, вдячно й уважно, про те, що це таїнство нині дуже часто потоптане у думках католиків по різних куточках світу. Трапляється, що люди легковажать цією крихкістю. Мовляв, а що воно таке. А справді, що це таке? Творець світу й нас самих приховав свої Тіло і Кров під такими незначущими видами. Це завжди свідчить про делікатність Бога, про бажання притягнути до себе людину, — але завжди людину вільну, не налякану, не під примусом, хто не може інакше. Власне, людина може інакше, — але Господь Ісус так вирішив, і на цьому крапка.
Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…
Молімося:
Всемогутній, милосердний Боже, дай нам, що роздумуємо за заступництвом Пресвятої Діви Марії над Таємницями світла, зміцнити свою ревність свідків Ісуса на землі, щоб ми, згідно з Твоїми сподіваннями, були справжнім світлом світу й сіллю цієї землі. Через Христа, нашого Господа. Амінь.
Читайте також: «У часи непевності». Славні таємниці Розарію
Переклад CREDO за: о. Кшиштоф Цебуля, Stacja7
фінансово.
Щиро дякуємо!
