Іду до Тебе, Мати Скорботна,
і знаю, що сам не дам ради, —
але удвох ми вистоїмо.
Молитва моя не раз тече без відгуку;
позаду розлягається грімкий сміх сатани —
сумніви.
Навіть із дорогих мені вуст чути питання:
чого і навіщо ти мучишся?
Не знаю. Але вірю, що з Тобою
я вистою.
Вірю, що між вечором Великої П’ятниці та великоднім світанком —
якихось кілька годин;
тож із Тобою стаю під Хрестом
і продовжую.
Шарль де Фуко
фінансово.
Щиро дякуємо!
