Проповідь о. Миколи Мишовського на четвер V тижня Великого Посту (РКЦ).
«Того часу Ісус сказав юдеям: «Воістину, воістину кажу вам, що коли хто збереже Моє слово, не побачить смерті повік!» Тоді юдеї сказали Йому: «Тепер ми довідалися, що Ти біса маєш. І Авраам помер, і пророки, а Ти кажеш: “Коли хто збереже Моє слово, не скуштує смерті повік”. Хіба Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? Та й пророки повмирали. Ким Ти себе самого робиш?» Ісус відповів: «Якщо Я буду прославляти себе самого, то слава Моя — ніщо. Мій Отець є Той, хто прославляє Мене, Той, про кого ви кажете: “Він — наш Бог!”; та ви Його не пізнали, Я ж Його знаю. І якщо я скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас — брехуном, але Я Його знаю та зберігаю Його слово. Авраам, ваш батько, розвеселився, тому що мав побачити Мій день — і побачив, і зрадів!» На це юдеї Йому сказали: «Ти не маєш ще й п’ятдесяти років, а вже бачив Авраама?» Ісус їм сказав: «Воістину, воістину кажу вам: Перш ніж був Авраам, — Я є!» Тоді схопили каміння, щоб кидати в Нього. Ісус же скрився і вийшов з храму».
Літургійні читання — тут.