Роздуми до Слова Божого на урочистість Вознесіння Господнього, рік А
Святкуємо Вознесіння Господнє. Христос повертається до Отця, який воскресив Його з мертвих і посадив на небі праворуч себе, «вище від усякого начальства, влади, сили, панування і всякого імені, яким іменують не тільки у цьому віці, але й у майбутньому. І Він усе підкорив під Його ноги і поставив Його над усім — як Голову Церкви, яка є Його тілом, повнотою Того, хто наповняє все в усьому!» (Еф 1, 20-23).
Ми можемо бачити в Вознесінні розлуку Воскреслого Вчителя з Апостолами. Але це не так, бо Ісус говорить: «ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28, 20). Одночасно Ісус доручає своїй Церкві місію проповідування Слова Божого і розширення Церкви, долучаючи через проповідь Євангелія і Хрещення до Церкви всі народи (пор. Мт 28, 19). Сам же Христос має повну владу в Церкві: Він є її головою. Він також є Тим, Хто забезпечує існування Церкви в світі аж до кінця світу (пор. Мт 16, 18).
З іншого боку Вознесіння Христа є гарантією приходу «іншого Утіштителя» — Святого Духа. Ще перед своєю смертю на хресті Христос говорив учням про Його зішестя: «Ліпше для вас, щоб Я відійшов, бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде, якщо ж відійду, — пришлю Його до вас» (Йн 16, 7).
Дух Святий поєднує серця віруючих в один живий духовний організм Церкви. Він оживляє її і освячує, робить її угодною Богові. Отже Вознесіння Ісуса Христа є одною з заключних ланок в Божому задумі спасіння, що його Христос — Син Божий, послушний волі Отця — крок за кроком здійснив своїм життям.