Господи Ісусе Христе, істинний Боже і Людино! Ти прийшов у цей світ, щоб явити своє милосердя і дати приклад Любові. Заради нас Ти зазнав страждання і приниження та прийняв смерть на хресті. Ти — істинна Любов, а Любов «довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини; все переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить. Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне» (1 Кор 13, 4-8).
Здійснивши своє перше чудо в Кані Галілейській, Ти явив себе і поблагословив подружній зв’язок як осереддя Любові. Тому благаємо Тебе: наповни наші серця Тобою, щоб уже не ми жили, а Ти жив у нас, щоб ми могли любити одне одного так, як Ти нас любиш. А наша сім’я хай стане вогнищем християнських чеснот. Навчи нас чути і розуміти одне одного, надавати одне одному підтримку у важку хвилину; бути єдиною Христовою спільнотою, де лунатиме Твій голос Доброго Пастиря.
Дай, Господи, щоб ми могли сказати вслід за св. апостолом Павлом: «Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любові не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним кимвалом. І коли маю пророцтво, осягнув усі таємниці й повноту знання, коли маю повноту віри, так що гори переставляю, але любові не маю, — то я ніщо. І коли я роздам усе своє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любові не маю, то жодної користі не матиму» (1 Кор 13, 1-3). Амінь.
З молитовника “Щоденно з Богом”