Проповідь о. Миколи Мишовського на 23 грудня (РКЦ).
«Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією. У відповідь його мати сказала: «Не так, а буде він названий Йоаном!» А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям. Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати. Попросивши дощечку, він написав, повідомляючи: «Його ім’я — Йоан!» І всі здивувалися. І вмить відчинилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідалося про всі ці події. Всі, хто почув це, брали собі до серця, запитуючи: «Ким же буде ця дитина?» Бо Господня рука була з нею!»
Літургійні читання — тут.