Поклоніння біля різдвяних ясел
Дякуємо Тобі, наш Отче, за Слово, що прийняло плоть і стало Тілом, яке тієї Вифлеємської ночі було з нами.
Дякуємо Тобі за Слово, в якому Ти крізь століття повторюєш пресвяту любов Твого Божества.
Дякуємо за те, що в Слові Твоєму Ти полюбив людину «раніше від створення світу».
Дякуємо за те, що в Твоєму возлюбленому Сині Ти захотів відновити все творіння.
Дякуємо Тобі, Предвічний Отче, за Вифлеємську ніч Різдва Христового, коли Слово стало Тілом і оселилося між нами в силі Відкуплення.
«Дякуємо Тобі, наш Отче, за святу лозу Давида, яку Ти дав нам пізнати через Сина Твого Ісуса Христа», народженого від Діви і покладеного в яслах на сіні.
У цій лозі, спадщині Авраама, Ти обіцяв спасіння і Твій вічний Завіт усім народам і людям землі.
Дякуємо за спадщину Твоєї благодаті, яку Ти не відібрав у людського серця, але відновив через земне народження Сина Твого, щоб ми Його Хрестом і воскресінням, покоління за поколінням, знаходили втрачену через гріх гідність дітей Божих, усиновлених братів Твого Предвічного Сина.
Дякуємо Тобі, Предвічний Отче, за Материнство Богородиці і Пріснодіви Марії, яка, перебуваючи під опікою Йосифа, теслі з Назарету, народила Сина Твого в убогості.
«До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли» (Йн 1, 11). Але Він прийняв усіх нас уже в своєму Різдві, зігрівши кожного з нас предвічною любов’ю Отця; любов’ю, що спасає людину, відновлюючи з гріха її совість. У Ньому ми маємо примирення і відпущення гріхів.
Дякуємо Тобі, небесний Отче, за «Немовля, що лежить у яслах»; у Ньому явилася людям доброта і любов Спасителя, Бога нашого.
Дякуємо Тобі, Предвічний Отче, за любов, що приходить до кожної людини в немічному Немовляті.
Дякуємо Тобі за те, що, бувши багатим, Ти став убогим заради нас, аби збагатити нас.
Дякуємо за предвічний план спасіння світу, який уперше об’явився у Вифлеємську ніч Різдва.
«Дякуємо Тобі, Отче наш, за Святе Ім’я Твоє», якому Ти дозволь знову розцвісти в серцях наших – через Відкуплення світу.
(св. Йоан Павло II)
З молитовника Щоденно з Богом