Я часто замислювався над певними аспектами об’явлень Божої Матері. Наприклад, чому Вона об’явилася у Лурді з трояндами на стопах? Квіти прикрашають наші храми, домівки та сади. Ми даруємо їх тим, кого любимо. Але хто надягає троянди на пальці ніг?
Богородиця чинить все розумно, отже для такого послання мала бути якась причина. Мій подив розвіявся, коли я натрапив на рядки пророка Ісаї: «Які ж гарні на горах ноги його, хто несе добру новину, хто звістує мир, вістить щасну долю, спасіння возвіщає» (Іс 52, 7). Мені стало зрозуміло, що Богоматір у своїх посланнях використовує біблійні образи.
Біблійний Лурд
Ще один незбагненний для мене аспект Лурда полягав у тому, чому Марія розмовляла з Бернадеттою, стоячи у гроті у величезній скелі. Розмовляючи зі святою Катериною Лабуре, Вона сиділа у кріслі, і це було цілком природно. Теорія біблійного символізму розв’язала і це питання.
Святе Письмо говорить про скелі як у Старому, так і в Новому Завітах. Мойсей вдарив об камінь, і з нього потекла вода. Святий Павло порівняв Христа з тією скелею, яка дає духовний напій. Це підводить нас до Христа Розп’ятого, якому пробили бік, звідки потекла кров і вода, що означає благодать, якою народжується Церква. Богоматір представила себе Бернадетті як Непорочне Зачаття. Отже, Вона, як Непорочне Зачаття, є прикладом Церкви в її досконалості, що виходить зі зраненого серця Христа.
Чудотворна вода, що тече з Лурдського гроту, дуже добре вписується в цей образ. «Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, щоб її освятити, очистивши купіллю води зо словом, щоб появити собі Церкву славну, без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна» (Еф 5, 27).
Третій аспект Лурда, яком приділяють мало уваги, це три перші дні — коли Марія не розмовляла з Бернадеттою усно. Але Вона передала своє послання через Розарій, який Бернадетта молилася у Її присутності тими днями. Це було перше, що Бернадетта зробила майже інстинктивно, зауваживши, що не може підняти руку, щоб зробити знак хреста, доки цього не зробить Богоматір. Іншими словами, її фізичні дії були синхронізовані з діями Богоматері. Це було зовнішнім свідченням того, що серце Бернадетти синхронізувалося з Непорочним Серцем Марії у роздумах над таємницями Розарію. Оскільки перший день об’явлень був четвергом, ймовірно, того дня були Радісні Таємниці [Світлих тоді ще не було], у п’ятницю — Скорботні, а в суботу — Славні. Це могло бути підготовкою до тих словесних послань, які Бернадетта почула згодом.
Постава Пресвятої Богородиці, як її описувала Бернадетта, була такою, як на Чудотворному медальйоні — що, здається, пов’язує його з ланцюгом подій Непорочного Зачаття. Положення витягнутих рук Марії важливе для Її титулу благодатної. Щоби оцінити його важливість, ми можемо звернутися до Святого Письма, а саме до Книги Приповідок, де вихваляються чесноти відданої жінки, дружини та матері: «Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку» (Прип 31, 20). Оскільки вона простягає свої руки нужденним, це визначає особливу чесноту, за яку її тут вихваляють — цією чеснотою є милосердя. Милосердя прагне полегшити нещастя.
Читайте також: 5 об’явлень Діви Марії, про які ви могли не знати
Біблійна Фатіма
Що стосується біблійних образів у Фатімських об’явленнях, то на нижній частині ризи Богоматері є зірка, яка має подвійне значення. «Зірка» перською мовою означає «Естера», єврейська цариця, яка врятувала свій народ від винищення 13-го дня єврейського місяця адара. Це означає місію Марії як сучасної Естери, яка рятує Церкву в наш час.
Друге значення — зірка євангелізації. У своєму документі про євангелізацію 1975 року святий Павло VI проголосив Марію Зіркою євангелізації. Як зірка вела волхвів у їхніх пошуках Христа, так і Марія може привести нас до Нього через своє унікальне материнське ставлення. В енцикліці «Про християнську надію» 2007 року Папа Бенедикт зазначив: «Хто більше, ніж Марія, може бути для нас зіркою надії?»
Що стосується фатімського «чуда сонця», то воно має символи часів Ноя: дощ, веселка і нова земля. Того дня у Фатімі йшов сильний дощ. Під час обертання сонця грот вкривався різними кольорами, а після цього як земля, так і одяг людей очистився від бруду і води. Таким чином, ми бачимо чудесне оновлення землі. У старозавітній історії аморальне населення було замінене богобоязливою родиною Ноя на знак нового початку. Богородиця сказала, що наприкінці її Непорочне Серце тріумфуватиме, що означає інший початок.
Біблійна Гваделупа
У Тепеяку в Мексиці Вона чудесним чином зробила відбиток свого образу. Вона зображена у рожевому вбранні, прикрашеному квітковим візерунком і блакитній мантії, всіяній зірками згідно з небесним положенням зірок того дня. У Книзі Одкровення сказано: «Ось я творю все нове». Її квітчасте вбрання символізує землю, а мантія з зірками — небо.
Вона об’явилася на свято Непорочного Зачаття (у той час відзначалося 9 грудня), яке вшановує Її повну свободу від гріха та досконалу святість перед Богом — прообразом цілковито відновленого творіння на славу Бога Отця. Безумовно, Вона знищила колишню злу мексиканську культуру, засновану на постійних людських жертвах, і оновила її через життєдайне Євангеліє свого Божественного Сина.
Біблійний Нок
Об’явлення 1879 року в ірландському селі Нок було сповнене біблійної символіки. Це було об’явлення на відкритому повітрі біля церковного фронтону. У центрі було ягня, яке стояло на вівтарі в оточенні ангелів. Ліворуч було три фігури в білому. Посередині стояла Богородиця в короні з піднятими в молитві руками, як священник на Месі, і Її очі дивилися в небо. Там, де корона торкалася Її чола, була мініатюрна троянда. Ліворуч від Неї стояв святий Йосиф, звернений до Богоматері, зі злегка схиленою головою та молитовно складеними руками. Він виглядав як чоловік середнього віку, з волоссям, що починає сивіти. Між Богоматір’ю та вівтарем був святий Йоан Євангеліст у єпископському вбранні з розкритою книгою в правій руці та піднятою лівою, ніби він проповідував.
Нок — це літургійна картина, що нагадує Книгу Одкровення, де описується Агнець Божий і мешканці небес у поклонінні. Марія — Цариця Літургії, яка розмірковує над могутніми справами Бога у своєму серці. Троянда біля Її корони нагадує про титул Містичної Троянди. Святий Йосиф має споглядальну поставу, а святий Йоан пояснює Таїнство Євхаристії, яке міститься у його Євангелії. Той факт, що це об’явлення відбулося в парафіяльній церкві святого Йоана Хрестителя, пророка, який підготував численні серця для Агнця та Його весільного бенкету, вказує на цілісність Євангелія: святий Йоан Хреститель символізує початок землі і прообраз небесного завершення.
Богородиця винахідлива у створенні таких образних засобів, щоб обґрунтувати свої словесні послання. Вони надають об’явленням прекрасної довершеності.
Переклад CREDO за: о. Стен Смоленскі, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
