Григорій Великий став Папою у 590 році і залишався ним аж до своєї смерті у 604 році. Він походив зі знатної римської родини і був обраний очільником Церкви у часи, коли руйнувався старий римський порядок; уряд був менш ефективним, і Церква була «соціальним клеєм», який тримав Рим разом.
Папа був не лише духовним лідером Церкви, але також і найвпливовішим громадським лідером міста. Через це Григорій мав поєднувати адміністративну роботу з виконанням складної програми реформ Церкви.
Григорій був готовий взятися за таку важку справу, бо щиро любив люд Божий і хотів бачити його щасливим. У рамках свого реформаторського руху він написав книгу під назвою «Пастирський устав», у якій навчає духовенство, як краще консультувати тих, хто звертається до них із проблемами. Священникам у ролі моральних порадників особливо корисно розуміти людей, що перебувають на різних етапах життя. Не всім потрібні однакові поради. Те, що корисно одній людині, може зашкодити іншій.
Пастирський устав Григорія навчає духовенство чутливості до цих відмінностей. Наприклад, в одному з розділів він розрізняє потреби неодружених і одружених людей. Далі дає основні поради одруженим — і вони актуальні для нас і сьогодні.
Ніколи не забувайте, що Бог є частиною вашого шлюбу
Григорій пише: «Тих, хто пов’язаний шлюбом, слід застерігати, щоб, піклуючись про благо одне одного, вони навчалися догоджати своїй половині, не ображаючи Творця».
Подружжя — це передусім стосунки, у яких чоловік і жінка стають одним тілом, щоб допомогти одне одному потрапити на Небо. Особливий шлях до святості для одружених полягає у тому, як вони з роками розширюють свою любов. Це досягається через поглиблення вірності та поваги одне до одного і, з Божої волі, через народження дітей, з якими вони можуть ділитися своєю любов’ю. Двоє людей, природно, одружуються, тому що хочуть порадувати одне одного і звеличити свою любов. Це природне бажання любити — добре, і його потрібно заохочувати.
Але вважайте, говорить святий Григорій, щоб стосунки спиралися на присутність Бога, а не на потурання поганим звичкам одне одного. Було би прикро, якби один член подружжя принижував іншого через егоїстичні бажання. Я певен, що у подружжі може бути багато дрібних способів потурати, а не зміцнювати одне одного.
Це має певний сенс, оскільки подружні пари хочуть звести до мінімуму конфлікти і підтримувати шанобливість, але наскільки гармонійнішими були б стосунки, якби обоє партнерів прагнули наближати одне одного до Бога! І навпаки, як би було прикро, якби один з подружжя зрештою спонукав іншого зрадити своє сумління заради спокою у домі. Одружені пари найкраще допомагають одне одному, підтримуючи іншого у вірі. Таким чином любов росте і процвітає.
Не зациклюйтесь на практичних деталях
В ідеалі подружжя має «сподіватися на те, що від Бога, на плідний кінець своєї подорожі» і уникати того, щоб «повністю присвятити себе поточним справам».
Іншими словами, шлюб призначений як для нашого задоволення і щастя зараз, так і для вічного щастя. Я не знаю, як жили одружені пари за часів Григорія, але знаю, що у наші дні дуже легко повністю зануритися у повсякденні турботи й діяльність. Потрібно сплачувати рахунки, ростити дітей, планувати спортивні тренування, мити посуд і підтримувати порядок у домі. Особисто я можу присвячувати цілі дні лише практичним справам. Коли ми з дружиною маємо хвилинку спокою, ми можемо поговорити про речі, які стосуються хатніх клопотів, або обговорити події дня.
Це досить приємні розмови, і ми насолоджуємося товариством одне одного. Я не думаю, що Григорій радив би просто забути про сплату іпотеки, махнути рукою на футбольні тренування дітей і проводити цілий день у церкві. Я сприймаю це як питання ретельного збереження часу, який ми маємо для спільного поклоніння та молитви, щоб це завжди було у пріоритеті. Коли ми виконуємо свої повсякденні завдання, ми пам’ятаємо, що наше призначення — Небеса, і тоді все, включно з нашим шлюбом, набуває більшої мети. Просто не варто забувати про справжню причину нашого існування, яка полягає в тому, щоб знати Бога і любити Його вічно.
Вдосконалюйтеся, перш ніж вимагати вдосконалення від свого чоловіка або дружини
«Їм слід порадити, нехай не турбуються про те, що вони повинні витерпіти від своєї, а думають про те, що їхня пара має витерпіти від них».
Ця остання порада є практичним правилом, яке зробить наш шлюб набагато щасливішим, якщо ми втілимо його у життя. Досить легко звинуватити іншу половину, коли стосунки сідають на мілину. Дуже просто вказати, що не так із чоловіком/дружиною, і пояснити, як це можна виправити. Але набагато важче побачити зло у собі і змінити себе. Частково це тому, що ми постійно відчуваємо несправедливість — несправедливо, що я підтримую кухню в чистоті, коли вона цього не робить, несправедливо, що я займаюся спортом і підтримую форму, коли він — диванна картоплина, нечесно, що я відповідально відкладаю гроші нам на старість, коли вона їх тринькає.
Однак я зрозумів: якщо я стану кращою версією себе, моя дружина буде щасливішою і, як наслідок, легко й без зусиль і сама стане кращою версією себе. Коли вона привітна і щедра до мене, це змушує мене бути привітним і щедрим до неї. Їй не потрібно скаржитися чи чогось вимагати, щоб переконати мене бути кращим. Вона показує мені кращий шлях. Ми процвітаємо разом.
Цими простими порадами Григорій Великий показує, що будь-який шлюб може бути щасливішим і, що важливіше, стати джерелом розради та підбадьорення на нашому шляху до наступного життя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
