Подвійна смерть — подвійне воскресіння.
З хрестильної катехизи св.Йоана Золотоустого
Коли чуєш про смерть душі — не думай, що душа вмирає, бо вона безсмертна; але смерть душі — це гріх і вічна кара. Тому Христос каже: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі» (Мт 10,28).
Святкуймо це найбільше і найвідоміше свято, в якому Господь воскрес із мертвих; святкуймо його з радістю і побожно. Бо Господь із мертвих воскресив із собою весь світ і розірвав пута смерті. Адам згрішив і помер — Христос не згрішив і помер. Це нове і дивне: один згрішив і помер, інший не згрішив і помер — чому? Навіщо? А щоб той, хто згрішив і помер, міг порвати пута смерті завдяки Тому, Хто не згрішив і помер.
Так буває з грошима: часто один сидить у боргах, а як не має чим віддати, то потрапляє до в’язниці; а інший, хто не має боргу, але має чим заплатити, звільняє того, хто винен. Так сталося з Адамом. Він впав у борги, і його тримав сатана, і йому не було чим віддавати. Христос не мав боргів і не був ув’язнений сатаною — але міг сплатити увесь борг. Він прийшов і заплатив борг смертю, щоби звільнити того, кого ув’язнив сатана.
Бачиш наслідки воскресіння? Ми померли подвійною смертю — отже, очікуємо подвійного воскресіння. Він однією смертю помер, тому воскрес одним воскресінням. Як? — відповідаю: Адам помер тілом і душею, помер через гріх і в своїй природі. «Коли з’їсте з дерева, неодмінно помрете» (Бут 2,17). Він тоді не помер у своїй природі, але помер через гріх, і ця смерть стосувалася душі, а друга смерть — тіла. Коли, однак, почуєш про смерть душі, не думай, що душа вмирає — бо вона безсмертна; але смертю душі є гріх і вічна кара.
Подвійна — я сказав — є смерть; тому ми повинні воскреснути двічі. Христос помер один раз, бо Христос не згрішив, — щоби цю одну смерть за нас прийняти; але Він узагалі не мав померти, бо не був підвладний гріху, а отже — смерті. Тому воскрес Він теж один раз. Ми померли подвійною смертю, тому воскреснемо двічі. Один раз ми вже воскресли з мертвих, а саме з гріха — тому що ми, поховані, були разом із Ним у хрещення занурені, й воскресли з Ним завдяки хрещенню. Це перше воскресіння є звільнення від гріхів; а друге є воскресінням тіла. Бог дав більше, а очікує меншого. Перше є більшим за друге — настільки, наскільки більшим є бути вільним від гріха, ніж побачити воскресле тіло! Плоть упала, бо згрішила. Отже, оскільки початком гріхопадіння є гріх — початком воскресіння є звільнення від гріха.
Ми воскресли більшим воскресінням, відкинувши тяжку смерть гріха і скинувши старі шати. Тому ми не повинні сумніватися в меншому. Цим воскресінням і ми колись воскресли з мертвих, коли хрестилися, — і ті, що минулої ночі були гідні хрещення, — славні ягнята! Позавчора Христа розіп’яли, а минулої ночі Він воскрес із мертвих; і вони вчора були в гріху, але воскресли з Христом. Христос помер тілом і воскрес — а ці померлі через гріх і стали вільні від гріха, воскресли.
Цієї весняної пори земля родить троянди, фіалки та інші квіти, а вода робить луг кращим за землю. Не дивуйся, що квіти виросли з води; і не сама земля зі своєю власної природи, але за велінням Господа зелень вирощує. І на початку природа вод породила живі створіння: «Нехай вода кишить безліччю живих істот» (Бут 1,20). Веління сповнилось, і ця бездушна субстанція породила живі істоти. Так і тепер: нехай води зродять уже не істот живих, а дари духовні. Тоді води породили риб німих і нерозумних — тепер же дали нам обдарованих розумом риб духовних — як рибу, що їх упіймали апостоли. «Ідіть за Мною, — сказав Христос, — Я вас зроблю рибалками людей» (Мт 4,19). Ось про такі лови Він тоді говорив. Ось новий спосіб ловитви: ловці з вод витягують, а ми у воду вкидаємо і так ловимо…
Бачиш велич дару? Бережи, о людино, велич цього дару! Не дозволено тобі жити легковажно, дотримуйся закону ретельно, бо життя — боротьба.
фінансово.
Щиро дякуємо!
