Листопад — це місяць молитов за померлих, під час якого ми повинні пам’ятати про чотири останні речі: рай, пекло, смерть і суд.
Ці речі настільки важливі, що Католицька Церква створила для нас особливі можливості пам’ятати про них у нашому повсякденному житті.
1.Меса — це візит на небо
«Небо відкривається, і безліч ангелів приходять нам на допомогу під час Святої Жертви Меси», — казав святий Григорій Великий.
Церква не просто стверджує, що Меса — це «передсмак» неба; вона говорить, що під час Меси небо спускається нам назустріч.
Там присутні всі. Ми об’єднуємося, в першу чергу, з Христом, «головою Євхаристійного зібрання»; ми об’єднуємося з Церквою — «не тільки її члени, які присутні тут, на землі, а й ті, хто вже перебуває у славі небесній». Крім того, «Марія присутня разом із Церквою і як Матір Церкви під час кожного з наших святкувань Євхаристії», — казав святий Йоан Павло ІІ.
2.Розарій знову і знову застерігає нас від пекла
Молячись Розарій, ми знову і знову проходимо через чотири останні речі, просячи Марію «молитись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої» і стаємо перед «Отцем нашим, сущим на небесах», сподіваючись, що Він «простить нам провини наші» і «визволить нас від лукавого».
Ми повинні бути звільнені від останнього зла пекла.
Катехизм пише: «За прикладом Христа, Церква нагадує вірним про “сумну і болючу дійсність вічної смерті”, яку називаємо також пеклом» (ККЦ, 1056), додаючи: «наша свобода має силу робити вибір назавжди і безповоротно» (ККЦ, 1861).
Клайв Стейплз Льюїс попереджає: «Найбезпечніша дорога до пекла — поступова: пологий схил, м’який ґрунт, без раптових поворотів, дороговказів та позначок».
Богородиця з Фатіми дала нам ці дороговкази у Розарії, навчивши трьох дітей-пастухів після кожного десятка додавати молитву: «О мій Ісусе, прости нам провини наші, охорони нас від вогню пекельного та приведи на небо всі душі. А особливо ті, які найбільше потребують Твого милосердя».
Читайте також: 7 речей про смерть, суд, рай і пекло, які повинен знати кожен католик
3.Суд та іспит совісті
Кожного з нас судитимуть, «коли наприкінці часів прославлений Христос прийде судити живих і мертвих, Він виявить таємні думки сердець і віддасть кожній людині відповідно до її діл і відповідно до її прийняття чи відкинення благодаті» (ККЦ, 682).
У католиків існує давня практика готуватися до цього останнього дня під час вечірнього іспиту совісті, коли ми оглядаємо своє життя і називаємо свої гріхи. Іспит совісті необхідний для Таїнства покаяння та примирення.
Якщо робити це правильно, «іспит совісті ніколи не викликатиме розпачу — тільки надію», казав архієпископ Фултон Шін.
Для іспиту совісті можна «перемикатися» між шістьма різними способами: оглядом семи смертних гріхів, описом любові, згідно зі святим Павлом, Десятьма заповідями, словами Ісуса про мету життя та дослідженням своїх стосунків із Богом, іншими та самим собою.
4.Молитва на ніч — це memento mori
«Тримайте смерть щодня перед очима», — говорить у своєму Правилі святий Бенедикт. Його чернечий рух допоміг сформувати Літургію Годин таким чином, що вона щоденно виступає образом цілого життя у мініатюрі.
Під час вечірньої молитви католики моляться словами святого Симеона з Євангелія від Луки. Він мав об’явлення, що не помре, доки не побачить Месію. Побачивши Немовля Ісуса, він сказав: «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами» (Лк 2,29-31).
Згадуючи його слова щовечора перед тим, як увійти у несвідомість сну, ми практикуємо те ставлення, яке повинні мати перед остаточною несвідомістю смерті. Остання молитва, яку ми проказуємо ввечері — це Salve Regina, під час якої просимо Царицю Небесну про милосердя. Святий Тома Аквінський сказав: «Як зірка веде моряків до порту, так і Марія веде християн до неба».
Переклад CREDO за: Том Гупс, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
