Урок від Єлизавети й Захарії

Проповідь диякона Андрія Бондаря на 19 грудня (РКЦ).

«За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, ходячи непорочно у  всіх Господніх заповідях і наказах. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна, й обоє постаріли в днях своїх. І сталося, що, коли він за порядком своєї черги виконував священницьке служіння перед Богом, за звичаєм священства випав йому жереб, щоб кадити, увійшовши до Господнього храму. А весь натовп у годину кадіння молився знадвору. І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника. Захарія, коли побачив, здригнувся, і страх напав на нього. Та ангел промовив до нього: “Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя вислухана, і твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його іменем — Йоан. І буде тобі радість та ликування, і багато хто зрадіє з його народження. Бо він буде великий перед обличчям Господа; і ані вина, ані п’янкого напою не питиме; і буде наповнений Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багатьох синів Ізрáїля він наверне до Господа Бога їхнього; і він ітиме перед Його обличчям у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до розважливості праведних, щоби приготувати Господу готовий народ”. І промовив Захарія до ангела: “З чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх”. У відповідь ангел сказав йому: “Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед обличчям Бога; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це. І ось ти будеш німим і не зможеш говорити аж до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!” Народ чекав на Захарію і дивувався, чому він затримувався в храмі. Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він давав їм знаки й залишався німим. І коли виповнилися дні його священнослужіння, він пішов до свого дому. А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи: “Так мені вчинив Господь у дні, в яких зглянувся, щоби зняти мою ганьбу між людьми”».

Літургійні читання — тут.