Проповідь о. Миколи Мишовського на п’ятницю ХХVIІ звичайного тижня, рік І (РКЦ).
Зодягніться, о священники, у вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні приношення, ні ливних жертв. Призначте святий піст, скличте збори; зберіть старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого, і взивайте до Господа: «О, що за день!» Бо близько день Господній; він, немов руїна, від Всемогутнього надійде. Затрубіть в ріг на Сіоні, вдарте тривогу на Моїй святій горі! Нехай тремтять усі мешканці краю, бо надходить день Господній, бо він близько! День темряви й пітьми, день хмари й густої мряки. Немов зірниця, розкидається по горах народ численний, сильний, якого не бувало споконвіку і після нього більш не буде аж до років найдальших родів.
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
