Всеблагий Господи, дякую Тобі за те, що Ти дарував мені благодать віри і привів до Твоєї святої Церкви. Завдяки Твоєму Слову я зрозумів моє справжнє покликання – до святості й до життя з Тобою у вічності. Світло Святого Духа допомогло мені побачити, як я віддалився від Тебе через мої гріхи. Я був глухий, але Ти відкрив мої вуха на слухання Твого голосу; я був сліпий, але Ти відкрив мої очі на бачення Твого діяння в моєму житті; я був німий, але Ти відкрив мої вуста на прославлення Твого Імені. Перед Твоїм лицем я визнаю себе грішником: без числа я нагрішив проти Тебе, Боже. Я не шукав Тебе, я противився наказам свого сумління, за посередництвом якого Ти промовляв до мене. Я не помічав Тебе в моїх ближніх і ображав Тебе в них своїм непослухом, непошаною, грубістю, байдужістю, зверхнім ставленням до них. Я шукав щастя у грошах, владі, кар’єрі, задоволенні, у стосунках із людьми, але моє серце його не знаходило, оскільки «неспокійне наше серце доти, поки не спочине в Тобі». Я визнаю, що став рабом егоїзму, пихи, лінощів, заздрості, низьких пристрастей. Але тепер бажаю навернутись до Тебе «усім своїм серцем, усією своєю душею, з усіх своїх сил»; хочу, щоб Ти був єдиним моїм Володарем.
Мій Спасителю, я прагну Твого милосердя, адже Ти прийшов шукати загублених, хворих на гріх. Будь милостивий до мене, грішника! Омий моє сумління з мертвих учинків у купелі Хрещення, просвіти мене сяйвом Твоєї слави, скинь з мене стару людину, одягни в одежі святості. Ісусе, прагну з’єднатись і перебувати з Тобою в усі дні мого життя. Амінь.
З молитовника "Щоденно з Богом"