Роздуми над Словом Божим на понеділок VI Великоднього тижня
Діяння Апостолів розповідають про євангелізацію міста Филиппи. У день шабату Павло розмовляє з жінками понад річкою, а Господь відкриває серце Лідії, про яку грецький текст Писання каже sebomene ton theon, тобто «та, яка вшановувала Бога». Вона слухає уважно і приймає хрещення разом з усією сім’єю (дослівно «разом зі своїм домом»), і каже: «Як ви мене визнали за вірну Господеві, ввійдіть і перебувайте у моїм домі» (Діян 16, 15).
У Євангелії від св. Йоана Ісус каже: «Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то і він свідчитиме за мене» (Йн 15, 26). Parakletos дослівно означає «прикликаний», латиною — advocatus; у багатьох перекладах це слово залишають без пояснень. На мою думку, «прикликаний» добре гармонізується з закликом Церкви: Veni Sancte Spiritus! Ми постійно Його прикликаємо, Він як дощ для спраглої землі. Дух правди — бо Він є Духом Ісуса. Ісус це сіяч із притчі (пор. Мт 13, 3), Його зерно падає на землю, а Святий Дух турбується про подальший його розвиток і плодоносність. Еволюція слова Ісуса в кожному з нас — це діло Духа Правди!
Він є Духом Правди, бо захищає нас від брехні, від самообманів, від легковажності. Він провадить нас до правди, до правдивого життя, до мовлення правди, до слів, які не заслоняють дійсності, а відкривають її.