Роздуми над Словом Божим на 22 грудня
Після того, як Марія зустрілася з Єлизаветою, чуємо першу молитву Нового Завіту «Величає душа моя Господа». Марія стає свідком Божої дії в житті Єлизавети та в її сині Йоанові: здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом (Лк 1,41). На Божі дії Марія одразу відповідає молитвою. Це молитва величання і радості. Побачивши велич Божих діл, Марія величає самого Бога і радіє Ним.
Радій, Благодатна — це перше, до чого Ангел закликає Марію. І вона достеменно виконує це завдання. Її радість надзвичайно інтенсивна, бурхлива, тріумфальна та урочиста; така, що переповнює і підносить до Бога: і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм. Єдина причина радості Марії — це Бог, який спасає, який діє для спасіння, наповнюючи усе Святим Духом.
Таку надприродну радість можливо виразити тільки в молитві величання. Вона з’являється в молитві Давида, коли переносять кивот завіту до Єрусалима і прославляють спасенні діла Господні (1Хр 16,31). Вона присутня у подячній пісні Товії, після усього того, що Бог вчинив для нього і його сім’ї (Тов 13,9.15). П’ятдесят разів ця надзвичайна радість лунає у Псалмах. Пісня Пісень також розпочинається радістю, яка пориває за собою: Потягни мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою (Пп 1,4).
Навіть у жалобній молитві пророка Авакума останній заклик свідчить, що величальна радість буде більша від будь-якого горя: я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі (3,18).
Урочиста радість десятикратно звучить також в адвентового пророка Ісаї: Це Господь, що на Нього ми мали надію, веселімся та радіймо спасінням Його! (25,9).
І ось ця величальна радість сягає своєї вершини у молитві Марії та згодом у молитві Ісуса: Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі (Лк 10,21). Саме така радість — це другий плід Святого Духа після любові (Гал 5,22). Отже, Радість Марії та Ісуса — ідентична. Вони радіють у Святому Духові.
Величальна радість Марії — це результат спасенних діл Бога, про які говорить Єлизавета. Подібно Ісус величає Отця і радіє у Ньому після того, як сімдесят два учні повернулися з радістю і розповіли Йому про спасенні діла Божі. Ісус їм відповів: радійте тому, що ваші імена записані на небі (Лк 10,20). Це насправді радість нашого спасіння, про яку читаємо в Одкровенні, в останній книзі Біблії: Радуймося і веселімося і віддаймо славу йому, бо настав шлюб Агнця і дружина його приготувалася (Одкр 19,7).