Роздуми над Божим Словом на середу І тижня Адвенту
Того часу Ісус прийшов до Галілейського моря і, піднявшись на гору, сів там. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізрáїля.
А Ісус, покликавши своїх учнів, сказав: «Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі».
Та учні кажуть Йому: «Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?»
А Ісус запитує: «Скільки хлібів маєте?»
Вони відказали: «Сім, і декілька рибин».
Звелівши людям сісти на землі, Він узяв сім хлібів і рибу та, промовивши подяку, розломив і давав учням, а учні — юрбам. Усі поїли й наситилися. І зібрали шматків, що залишилися, сім повних кошиків.
Мт 15, 29-37
Які пріоритети нашого життя? Що в моєму житті на першому місці? Часом чую такі відповіді на заохочення ходити до церкви: зараз не маю часу, бо дітей треба годувати, треба думати про їхнє майбутнє, а як вийду на пенсію, то буду ходити до церкви. Зрозуміло, що й на пенсії такі люди не мають часу прийти до церкви, бо йдеться не про брак часу, а про пріоритети: про те, що людина вважає важливим у своєму житті, а що (як їй здається) має другорядний вплив на її життя. Святий Августин сказав, що коли Бога ставимо на першому місці, то все буде на своїх (властивих їм) місцях.
Люди, що пішли за Ісусом слухати Його проповідь, поставили все на своїх місцях: адже Він говорив їм про справи вічного життя. Тому навіть і на такому пустинному місці Господь знайде можливість таких людей нагодувати — вони не підуть від Нього голодними. Водночас ми добре знаємо, навіть на прикладі нашої країни, що сталося невдовзі по тому, як люди фактично вигнали зі свого життя Бога: тоді прийшов жахливий голодомор 1932-33 років. Саме таку ціну виплатить нам будь-який ідол за те, що ми ставимо його, а не істинного Бога, на перше місце.
Тож які пріоритети мого життя? Подумаймо про це в час Адвенту.