Що таке сурогатне материнство?

Про сурогатне материнство дивіться у відеоблозі «Християнин чи бандит?»

1. Сурогатне материнство — це практика «створення» людини, в якій жінка зобов’язується виносити переважно за гроші вагітність, щоб народити дитину, яку пізніше має віддати замовнику. Сурогатне материнство ще називають – «виношування для інших», «матка в оренду», «підтримуюча гестація» або навіть «машина з виробництва дітей».

2. В чому тут проблема?
Одні кажуть, що оскільки в них природно не можуть народитися діти, то вони мають “право” їх замовити в інших, які за них зроблять всю роботу: і самі запліднять і виносять. Інші в тому бачать спотворення материнства та комерціалізацію людського тіла – бо тоді людину можна «замовити, виготовити та продати» як товар. Ми тут торкаємося питань сенсу життя, розуміння тіла, стосунків матері та дитини, гідності, пам’яті, а також дару та взаємності. Наприклад, українська дослідниця, доктор біоетики Марія Ярема пише: “Якщо одна жінка є донором генетичного матеріалу, а інша – донором лона, то обидві будуть біологічними співматерями. Неприпустимим є трактування сурогатної матері лише як «середовища» чи «інкубатора», в якому дитина зростає.”

3. Чому це морально погано?
Сурогатне материнство, згідно навчання Церкви, “суперечить єдності подружжя і гідності відтворення людської особи”. Категорії гуманізму, схоже, пасивно поступаються місцем технологічним досягненням. Втрачається розуміння того, що свобода не реалізується у нескінченному множенні потреб і бажань, а будується в прийнятті меж та взаємозв’язку з іншими.

4. Чому це не материнство?
“Сурогатне материнство за своєю суттю суперечить поняттю материнства як такого. Материнство передбачає дарування себе, тоді як сурогатне – привласнення. Перше спрямовується на благо дитини, тоді як ціллю останнього є осягнення блага батьків. Природнє материнство передбачає стосунок матері з дитиною тоді як сурогатне материнство – сприймає дитину як засіб; для матері дитина є ціллю сама собою, тоді як для замовників та прихильників сурогатного материнства дитина є реалізацією власних інтересів.”

5. Як з правами дитини?
“Насправді про права дитини у практиці «замінного» материнства взагалі не йдеться. Натомість говориться про право подружжя мати дитину.” А католицькі єпископи України перелічують ці права – “кожна дитина має право бути зачатою у природній спосіб, має право народитися в сім’ї і виховуватися в атмосфері любові батьком і матір’ю. Сурогатне материнство жорстоко порушує і унеможливлює це право.”

6. Що Церква на це?
У ватиканській інструкції “Дар життя” написано: “Сурогатне материнство – це реальна неспроможність виконувати обов’язки материнської любові, подружньої вірності і відповідального материнства. Воно порушує право дитини бути зачатою, виношеною у лоні, приведеною на світ і вихованою своїми батьками.” “Воно спричиняє шкоду сім’ям, і поділ між фізичними, психологічними і моральними елементами, які утворюють ті сім’ї.”

7. Що робити?
Материнство може бути тілесним чи духовним. Треба кожному шукати спосіб реалізувати своє материнське покликання. Згідно даних ЮНІСЕФ, у світі 15 мільйонів сиріт, які потребують усиновлення. А також ще більше людей спраглих любові, прийняття, особистої уваги і допомоги – нагодувати, зодягнути, відвідати, посвятити час на спілкування. Святі Марія Паризька і Тереза Калькутська показали нам приклад як стати реальними матерями.

Життя — це дар!