Великодній Розарій. Таємниці Світла
Таємниця 1. Хрещення Ісуса в Йордані
Однолітки та родичі! Кожен зі своєю історією дитинства.
Вони зараз стоять у водах Йордану.
Тривалий час води ріки омивали грішників,
які визнавали свої провини.
Але тільки у Йоана широко розплющені очі й відкрите серце.
Він бачить, як Дух сходить на Ісуса,
і чує відлуння голосу Отця до людей:
«Я бачив, як Дух Святий сходить на Нього!
Він — Агнець, що бере на себе гріхи світу!»
А Ісус тим часом уже йшов у напрямку пустелі.
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 2. Перше чудо в Кані Галілейській
Щоб тебе почули, не потрібно багато говорити.
Вона знає, що в молитві не треба бути балакучим.
Тож Вона тихенько звертається до Ісуса на весіллі:
«Синку, вони не мають вина».
А Ісус, відповідаючи Їй, думає про свій хрест.
Марія довіряє, Вона знає Серце Слова.
Треба було бачити реакцію слуг, коли Вона їм сказала:
«Робіть усе, що Він вам скаже».
Міріам, кажучи мало, говорить усе!
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 3. Проголошення Божого Царства і заклик до навернення
За Ісусом ішли жінки. Вони пили Мудрість із самого її джерела.
Разом із Марією вони допомагали Ісусові та Його учням
у важкій буденності проповідування.
Хто знає, скількох людей вони привели до Нього поза спинами учнів?
Вони краще за чоловіків розуміли слова Вчителя:
«Нехай діти приходять до мене!» (пор. Мт 19,14).
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 4. Преображення на горі Тавор
У сяйві слави Ісуса Петро перетворив страх душі на слова:
«Господи, добре нам тут бути… Як хочеш, розташую тут три намети:
один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі».
Він не знав, що говорить, і що забув про четвертий намет
— для Якова, Йоана і для себе самого.
Його вирвав з цього стану Голос Бога-Отця:
«Це — мій улюблений Син (…) Його слухайте!» (Мт 17,5б).
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця 5. Встановлення Євхаристії
У Петрі поволі відмирала його власна воля.
Врешті-решт, він різко випростав ноги, щоб Учитель міг їх помити.
Бо почув: «Петре, коли Я тебе не вмию, то не матимеш зо Мною частки» (пор. Йн 13,8).
Коли пізніше, під час святкування, Ісус сказав про зраду одного з Дванадцятьох,
той-таки засмучений Петро поглядом запитав у Господа:
«Чи не я, Учителю?»
Він не знав, що півні вже пішли спати.
Ані того, що в Римі почали тремтіти статуї богів.
Він побачив це, коли був уже старим.
Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе