Універсальні роздуми Розарію. Радісні таємниці
1.Благовіщення
Уривок зі Святого Письма:
«Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками”. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця”. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого бо немає неможливого в Бога”. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї» (Лк 1, 26-38).
Нам здається, що це радісний момент, оскільки він означає спасіння. Але у Марії ця подія могла викликати невпевненість і страх: материнство здавалося неймовірним, людські язики гострими, майбутнє непевним. Тільки довіра до Бога дозволила Їй подолати сумніви.
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
2.Відвідини святої Єлизавети
Уривок зі Святого Письма:
«Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом. І викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа”. І мовила Марія: “Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм…» (Лк 1,39-47).
Марія зраділа у Богові, усвідомлюючи, чим завдячує Йому. Тому Вона могла заспівати Йому свій гімн хвали. Серед важких переживань Вона зуміла побачила присутність Бога, вірного своїм обітницям. Жива віра і любов захищали Її від знеохочення.
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
3.Народження Ісуса
Уривок зі Святого Письма:
«І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого Сина первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк 2, 6-7).
У Віфлеємі в Марії та Йосифа було багато причин для занепокоєння: ознаки близьких пологів, брак місця, людська байдужість. Але Йосиф не втрачав голови: він організував те, що міг, і цього було достатньо для Бога і Марії. Любов і довіра до Бога формують почуття безпеки краще, ніж комфорт і матеріальні ресурси.
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
4.Жертвування Ісуса в храмі
Уривок зі Святого Письма:
«А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господа. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над Ним за законним звичаєм, він узяв Його на руки, благословив Бога й мовив: “Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля”» (Лк 2, 25-32).
Ми розуміємо жертву як добровільну втрату, але пов’язуємо її зі стражданням. Марія ж розуміла це як доручення Богові найціннішого; Вона віддала в Його руки найдорожчий скарб — свого первістка. Це викликало почуття захищеності й радості, незважаючи на перспективу страждань.
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
5.Знайдення Ісуса в Храмі
Уривок зі Святого Письма:
«Через три дні знайшли Його у храмі, як Він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що Його слухали, чудувались Його розумові й відповідям» (Лк 2, 46-47).
Щорічне паломництво до Єрусалима було важким, але радісним досвідом віри. У релігійному піднесенні батьки не помітили відсутності Ісуса. Це викликало в них велику тривогу, але також і радість від знайдення Ісуса. Перед ними привідкрилася таємниця: Ісус ставив стосунки з Богом понад сімейні зв’язки, справи Отця — понад людські.
Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Інші частини універсальних роздумів Розарію:
Таємниці Світла
Скорботні таємниці
Славні таємниці
Переклад CREDO за матеріалами: modlitwy24.pl / modlitwy24.pl