Універсальні роздуми Розарію. Скорботні таємниці

Універсальні роздуми Розарію. Скорботні таємниці

Таємниця 1. Молитва Ісуса в Гетсиманському саду

Уривок зі Святого Письма:

«Потім каже до них: “Душа Моя вся смутиться аж до смерті. Лишіться тут і чувайте”. Пройшовши трохи далі, Він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула Його ця година» (Мк 14, 23-35).

Спершу — агонія страху від думки про Страсті. Потім Ісус, беззахисний, віддається в руки людей. Він упокорювався з самого початку: від Благовіщення та Різдва у Віфлеємі, втечі в Єгипет, трудів навчання — і до спротиву людей. Тепер Його приниження досягає кульмінації: замість пошани та проявів любові — самотність, зрада, ляпаси, ув’язнення.

Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Таємниця 2. Бичування Ісуса Христа

Уривок зі Святого Письма:

«Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб Його розіп’яли» (Мк 15,1 5).

Людська гріховність, зневага до людини та зневага до Бога проявляються найбільш безпосереднім чином: через побиття. Але також і витонченіше: через наклепи, ворожість, несправедливий вирок. Все це для того, щоб позбутися Бога, виправдати своє беззаконня та брехню. У відповідь на це Христос дає мовчазне свідчення правди.

Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Таємниця 3. Коронування Ісуса терновим вінком

Уривок зі Святого Письма:

«Вони вдягли Його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на Нього та й почали Його вітати: “Радуйся, царю юдейський!” І били Його тростиною по голові, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялись Йому» (Мк 15, 17-19).

Не така корона, не це вбрання і не ті «почесті» — все має виглядати зовсім інакше. Цар Всесвіту, завдяки якому все сталося, заслуговує на щось інше; проте Він приймає те, що приготувала Йому людина. Його любов до нас ніколи не відступає ні від якого дару. Так Він довів, що є справжнім Царем — здатним до найбільшої щедрості.

Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Таємниця 4. Хресна дорога Ісуса

Уривок зі Святого Письма:

«Коли над Ним наглумилися, зняли з Нього багряницю й одягнули Його в Його одежу. Опісля ж повели Його на розп’яття» (Мк 15,20).

Прийняти Хрест — це, насправді, прийняти всі болісні наслідки людського гріха. Ісус виявив повну солідарність із людиною: Він узяв на себе наслідки наших беззаконь замість нас. Він заплатив ціну, яку мали заплатити ми. Він показав нам спасенний вимір страждання, надав сенсу будь-якому болю, переслідуванню та смерті.

Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

5.Розп’яття й похорон Ісуса

Уривок зі Святого Письма:

«Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!” Сказавши це, Іін віддав духа» (Лк 23,46).

Ісус завершив свою справу. Він зробив це з Божественною щедрістю та великодушністю, але у спосіб, який цілковито вписується у людську природу: Він відчував надзвичайну слабкість, самотність, страх, смерть. Своїм приниженням Він відкупив нас від усіх наслідків гріха, бо подолав їх послухом, довірою та любов’ю.

Отче наш.
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Переклад CREDO за матеріалами:, modlitwy24.pl