Розарій зі святим Йоаном від Хреста. Таємниці Світла

1.Хрещення Ісуса в Йордані

Уривок зі Святого Письма:
«Тоді прибув Ісус із Галілеї на Йордан до Йоана, щоб хреститися від нього; але Йоан противився Йому, кажучи: “Мені самому треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене?” Ісус у відповідь сказав до нього: “Залиш це тепер; так бо личить нам здійснити всяку правду”. І тоді він залишив Його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось Йому небо, і Він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього. І голос пролунав із неба: “Це Син мій любий, що його Я вподобав”» (Мт 3, 13-17).

Йоан здивувався, чому невинний Агнець, який бере на себе гріхи світу, стає разом із безліччю грішників, щоби прийняти хрещення від нього, Йоана. Саме незрозуміла для людини і невичерпна любов Бога так ототожнила Спасителя з людством, із його бідністю й бідами, що Він не завагався стати посеред тих, які від самого початку не були до Нього прихильні, не розуміли Його. Він же, навпаки, — не лише ототожнився з ними, не погидував торкнутися цих злиднів, занурюючись у води Йордану, а й зробив так, що Небо знову відчинилося для людства.

Ця таємниця — заклик до любові: любові, яка не чекає розуміння і компенсації. До цього теж заохочує святий Йоан від Хреста словами:
«Сильно люби своїх противників і тих, хто тебе не любить. Так ти розбудиш любов у серці, в якому її не було. Так робить із нами Бог: любить нас, щоб ми любили Його тією ж любов’ю, яку Він нам виявляє»
(Лист 32 до однієї босої кармелітки з Сеговії).

Маріє, випроси нам у свого Сина благодать любити інших так, як Він.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

2.Чудо в Кані Галілейській

Уривок зі Святого Письма:
«Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галілейській, і була там мати Ісусова. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та Його учнів. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: “Вина в них нема”. Відрік їй Ісус:”Що Мені, жінко, — а й тобі? Та ж не прийшла година Моя!” Але мати Його мовила до слуг: “Що лиш скаже вам, — робіть”. Було ж там шестеро кам’яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. Сказав їм Ісус: “Наповніть посудини водою”. Вони й виповнили їх по вінця. А Він їм далі каже: ‘Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного”. Тож понесли. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, — а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, — то закликав староста молодого і до нього мовив: “Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше — як уп’ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору”. Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галілейській, і велич тим свою об’явив, — тож і учні Його увірували в Нього».

Якими мають бути наші стосунки з Богом? Якої молитви хоче від нас Бог? Подія в Кані Галілейській відповідає на ці запитання. Молитва, мабуть, має бути смиренною. Вона не повинна бути катуванням Бога своїми проблемами, претензіями та вимогами. Молитва — це смиренно стати перед Богом таким, який ти є, зі своїми недосконалостями, недоліками й вадами, нічого не вимагаючи при цьому, бо, як пише святий Йоан від Хреста:
«Це риса делікатної любові — не набридати своїми недоліками і бажаннями, а тільки представити їх Улюбленому, щоби Він зробив із ними те, що захоче. Так зробила Пресвята Діва на весіллі в Кані Галілейській. Вона не просила прямо Сина про вино, лише сказала: “Вина в них нема” (Йн 2,3). Сестри Лазаря послали за Ісусом, також не просячи Його про зцілення свого брата, лише повідомили Його, що той, кого Він любить, хворий» (Йн 11,3) (Духовна пісня» 2,8).

Маріє, навчи нас любити Бога так, як Ти Його любила, і розмовляти з Ним, як Ти.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

3.Проголошення Божого Царства і заклик до навернення

Уривок зі Святого Письма:
«Він, отже, говорив до людей, що приходили хреститися до нього: “Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від гніву, що надходить? Чиніть плоди, достойні покаяння, і не беріться говорити собі: маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог із цього каміння може може підняти дітей для Авраама. Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте у вогонь”» (Лк 3, 7-9).

Можна торгуватися з Богом: що Йому віддати, коли, як надовго? Можна постійно вдаватися до півмір. Можна жити, служачи двом панам. Можна йти за Богом, одночасно тягнучи за собою багаж земних прив’язаностей. Тоді як святий Йоан від Хреста нагадує:
«Неважливо, чи птаха зв’яжуть тонкою ниткою, чи товстою, бо й одна, і друга обмежують його свободу; поки він не розірве одну чи другу, він не зможе вільно злетіти. Щоправда, тонку нитку легше розірвати, але хоча й так, поки не порве — не злетить» («Дорога на гору Кармель» 1. 11,4).

Маріє, випроси нам благодать служити Богу вільним і нерозділеним серцем.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

4.Преображення на горі Тавор

Уривок зі Святого Письма:
«Днів із вісім по оцій розмові Ісус узяв із собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись. І коли Він молився, вигляд Його обличчя став інший, а одежа — біла та блискуча. І ось два мужі з Ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, що, з’явившись у славі, говорили про Його смерть, якої Він мав зазнати в Єрусалимі. Петро і його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили Його славу і двох мужів, що з Ним стояли. А коли ці відходили від Нього, Петро промовив до Ісуса: “Наставнику, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один тобі, один Мойсеєві й один Іллі”. Він не знав, що говорить. Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх, а учні налякались, як ті ввійшли у хмару. І залунав голос із хмари. “Це Син мій, Вибранець, слухайте Його!” І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому тоді не оповідали» (Лк 9, 28-36).

Ісус заборонив безпосереднім свідкам свого Преображення на горі Тавор розповідати про те, що вони бачили. Зрештою, це тривало дуже недовго, бо коли учні знову підвели очі, то вже нічого не побачили, лише Ісуса. Це підкреслює, що зазвичай спілкування з Богом відбуватиметься не за допомогою видінь, об’явлень, надприродних явищ, а за посередництвом Ісуса Христа. Бо Він — останнє Слово, яке промовив до нас Бог, у чому переконує нас святий Йоан від Хреста:
«Тому сьогодні, якби хтось іще запитував Бога або бажав від Нього якихось видінь чи об’явлень, то це було б не лише помилкою, а й образою для Бога, бо його очі не вдивляються цілковито в Христа»
(«Дорога на гору Кармель» ІІ. 22,5).

Маріє, допоможи нам побачити і зрозуміти, що Твій Син Ісус Христос — єдиний Спаситель світу і посередник між Богом і нами.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

5.Встановлення Євхаристії

Уривок зі Святого Письма:
«І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: “Беріть, це Моє тіло”. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. Та й сказав їм: “Це Моя кров Завіту, що проливається за багатьох. Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім”» (Мк 14, 22-25).

Ісус віддав нам усе. Нарешті, не маючи вже нічого, Він залишив нам себе. Зробив для нас найбільше чудо. Залишився з нами у скромному вигляді хліба й вина. Він хотів, щоб ми щораз менше належали до цього світу, а більше ставали учасниками Його Божественного світу. Хотів, щоб через це таїнство в нас щораз більше зростало й розвивалося Його життя, Його Царство. На жаль, так буває не завжди. Ось що про це пише святий Йоан від Хреста:
«Тут можна навести приклад із книги Вихід (16), де написано, що Бог довго не давав синам Ізраїлю небесної їжі, тобто манни, поки в них було борошно, яке вони винесли з Єгипту. Це варто розуміти так, що насамперед треба позбутися всього, щоби скуштувати цю небесну їжу. Бо її не може торкнутися те піднебіння, яке шукає смаку в земних стравах. Душа, яка затримується і живиться іншими, чужими смаками, не лише нездатна прийняти Божого Духа, але й підштовхує Божу Велич до гніву» («Дорога на гору Кармель» 15,2).

Маріє, бережи нас від негідного прийняття Тіла і Крові Твого Сина!

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Переклад CREDO за матеріалами: modlitwy24.pl