Вічний союз

Роздуми над Словом Божим на суботу ХІХ звичайного тижня, рік І

Тож бійтесь Господа й служіть йому щиро та вірно й усуньте геть богів, яким ваші батьки служили по тім боці ріки та в Єгипті, і служіть Господеві. Коли ж вам не любо служити Господеві, то вибирайте собі сьогодні, кому хочете служити: чи богам, яким служили батьки ваші по той бік ріки, чи богам аморіїв, у землі яких ви живете; я ж і мій дім служитимемо Господеві.”  І відповів народ: “Ні! Не буде того, щоб ми покинули Господа, щоб служити богам іншим. Бо Господь — Бог наш; Він вивів нас і батьків наших з Єгипетської землі, з дому неволі, і створив перед нашими очима ці великі чудеса й оберігав нас усюди в дорозі, що нею ми ходили, й між усіма народами, що через них ми проходили. Господь прогнав перед нами всі народи й аморіїв, що жили в цій землі. Тож і ми служитимемо Господеві, бо Він — Бог наш.”  Ісус сказав до народу: “Не можете ви служити Господеві (і чужим богам), бо Він — святий Бог, Бог ревнивий; не простить вам ваших переступів і гріхів ваших. Як покинете Господа й служитимете богам чужоземним, Він відвернеться від вас, і після того, як був до вас добрий, наведе на вас лихо й вигубить вас”. Народ же відказав Ісусові: “Ні! Ми таки Господеві будемо служити!” Тоді Ісус сказав до народу: “Ви свідки проти себе самих, що вибрали для себе служити Господеві”. Вони ж сказали: “Так, ми свідки”. “Тому викиньте геть богів чужоземних, що між вами і прихиліть ваше серце до Господа, Бога Ізрáїля.” І мовив народ до Ісуса: “Ми будемо служити Господу, Богу нашому, й голосу Його слухатися.” І уклав Ісус того дня союз із народом і дав йому в Сихемі закон та право. І написав він ці слова в книзі закону Божого, і взяв великий камінь та й поставив його під дубом, що був при святині Господній. І Ісус промовив до всього народу: “Оцей камінь буде свідком проти нас, бо він чув усі слова, що Господь до нас говорив; тож нехай буде свідком проти вас, щоб ви не зрікались Господа, Бога вашого.” Після того відпустив Ісус народ, кожного в свій наділ. По цих подіях помер Ісус Навин, слуга Господній, маючи віку сто десять років. 

І. Н. 24, 14–29

Існує важлива різниця між біблійним завітом та юридичним договором. Двоє людей, які складають затверджений нотаріусом договір, укладають обмежену та конкретну угоду. Наприклад, якщо ви дозволите мені жити в цьому будинку безкоштовно, я буду косити газон і ремонтувати все, що зламається. У завіті — навпаки: двоє вступають у постійні стосунки взаємної любові та підтримки.

Союз, про який чуємо у Книзі Ісуса Навина, зв’язує Бога та Його народ назавжди. Всевишній обіцяє керувати Своїм народом і захищати його від ворогів, якщо вони залишаться Йому вірними. Ізраїльтяни, у свою чергу, обіцяють поклонятися тільки Богу і виконувати Його накази.

Ісус Навин знав свій народ дуже добре й усвідомлював, як важко  буде йому дотримуватися своєї частини цієї угоди. Тому не лише не агітував, але й, складається враження, намагався їх відмовити. Лише після того, як вони тричі заявили про свій намір служити Господу, він прийняв їхню обіцянку.

Ми знаємо, як розгорталися події далі. Ізраїльтяни не завжди дотримувалися своєї частини угоди. Вони періодично забували про те, що обіцяли, і починали поклонятися ідолам інших народів, які їх оточували. А потім, коли приходили проблеми, звинувачували Бога, що Він не виконав своїх зобов’язань.

У такій ситуації логічно було б очікувати, що через їхню невірність Бог розірве з ними Свої взаємини. Але Його милосердя і вірність вражають. Господь не лише залишився вірним Своїй частині угоди, але й забезпечив ідеальний засіб втілити людську частину угоди. Він став Людиною, щоб особисто виконати те, що нам було не під силу. Ісус став улюбленим, слухняним ізраїлевим сином, який досконало виконав волю Отця.

Це той Новий Завіт, який ми святкуємо на богослужінні. Ісус, улюблений Богом, слухняний Син, віддає нам Себе в Євхаристії. А ми, як новий вибраний народ, приймаємо зобов’язання слухатись Бога й поклонятися Йому одному. Кожне «амінь», яке ми промовляємо, підтверджує цю угоду та зміцнює нас для її виконання.

«Отче, дякую Тобі за Новий Завіт безумовної любові. Допоможи мені бути вірним йому».

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»