Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 31 травня
Ісус перебуває на юдейському святі Пасхи у Єрусалимі. За Ним заздрісно спостерігають фарисеї, бачачи, як Він завойовує все більше і більше уваги в народі. Ісус розуміє, що провокує цим їхнє незадоволення, і, мабуть, відчуває, що це Йому так просто не минеться. Він відчуває, що наближається Його година. До Єрусалима на свято приходять і греки. Невідомо, чи це були прозеліти, чи необрізані юдеї із мішаних юдейсько-грецьких сімей в діаспорі, але знаємо, що вони шукали Ісуса. Можливо, вони чули про Його чуда та про Його проповіді і захотіли Його побачити. Євангеліст Іван згадує про цю деталь, щоби ще більше підкреслити причину побоювання первосвящеників: Бачите, що годі щось зарадити, бо ввесь світ іде за Ним...
Коли Филип та Андрій передають Ісусу бажання грецьких паломників, Він, відчуваючи наближення Своїх страждань і смерті, прирівнює Себе до пшеничного зерна, яке повинно впасти в землю, щоби принести рясний плід. Це дуже зрозуміла для нас усіх метафора. Адже, кидаючи насіння будь-якої рослини в землю, ми очікуємо доброго плоду, а отже, погоджуємося на завмирання цього зерна, на його знищення. Його смерть є запорукою того, що життя цього виду рослин буде продовжуватися.
Смерть одного малого зерна спричиняє тридцять або й шістдесят зернин. А тут смерть однієї людини, Ісуса… Здається, це так мало, така непомітна жертва, однак Ісус добре знає, що тільки тоді, коли Він віддасть Себе на смерть, Його земна місія буде сповненою і принесе багатий плід: спасіння цілого людського роду і його примирення з Небесним Отцем.
В цьому контексті один знайомий священик якось мені сказав: Не треба недооцінювати малих жертв, бо ніколи не знаєш, яким буде їхній плід. Дивлячись на розп’ятого Ісуса, який у день своєї страти вмирав як один з-поміж єврейських пророків чи учителів (в часи Ісуса їх було чимало), і знаючи сьогодні про понад два мільярди Його послідовників у цілому світі, я розумію, що те, що мале в людських очах, може бути незрівнянно великим в очах Бога.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
