Молитися за померлих — це наш обов’язок любові

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 7 червня

Бувають такі ситуації, коли ми прощаємося із нашими близькими на цій землі. Беремо участь у похороні, дивимось на труну, до якої покладено близьку людину…

Не так давно, на Пасху, ми також стояли перед гробом. Але той гріб був інший — порожній. Гріб і умертвіння не втримали — співаємо ми в цей час, згадуючи Того, Хто своїм Воскресінням переміг смерть.

Прощаючись із померлими, чи віримо ми в те, що незабаром зустрінемося знову? Це питання, по суті, є питанням про нашу віру. В якому вона стані? Чи вона є лише словами, що нічого не варті, чи ми знаходимо у своїй вірі відповіді на болісні питання, розраду в смутку і справді вважаємо, що не помилимось у цьому?

Якщо ми справді живемо своєю вірою й очікуємо майбутньої зустрічі у воскресінні з усіма своїми близькими, то вона накладає на нас певні обов’язки. Адже ніхто із нас не є ідеальним, а на померлих чекає справедливий підсумок їх життя і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду (Йо 5, 29). У них залишається надія лише на Боже Милосердя і на те, що ми своєю витривалою молитвою прикличемо це Милосердя на їх душі. Це наш обов’язок любові.

Чи любов не накладає на нас обов’язків? Слухати і говорити, прощати, залишати свободу, посміхатись і жертвувати, дарувати… Що змінюється в момент смерті того, кого любимо? Напевно, не наша любов! Отже, і обов’язки залишаються. Обов’язки підтримки у важливі моменти.

Але є ще хтось, Хто любить нас і наших близьких. Це Господь. Саме з любові до нас Він понизив Себе, ставши людиною, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж — хресної (Флп 2, 8). В Його любові є наша надія: Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог при­веде з Ним (1Сол 4, 14).

Тому і питання, яке ставить нам Бог у ситуації смерті, є питанням про віру і любов. А хто вірує в Бога і любить Його, має вічне жит­тя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя (Йо 5, 24).

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com