Літургійні читання на 2 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Апостол
Євр 7, 7-17

7 Без жодного заперечення: мен­ше благословляється більшим. 8 Отже, тут десятини одержують смертні люди, а там — Той, про кого за­свідчено, що Він живий. 9 Тож, так би мовити, і Левій, який бере десятини, дав через Авраама десятину, 10 оскільки він ще не народився від бать­ка, коли його зустрів Мелхи­седек.
11 Отже, якби досконалість була через левитське священство, адже через нього народ одержав Закон, то чому мав з’явитися ще інший Священник за чином Мелхи­седека, а не названий за чином Ааро­­на? 12 Це тому, що зі зміною свя­щен­ства потрібно, щоби змінився і За­кон. 13 Адже Той, про кого йде мова, на­ле­жав до іншого племені, з якого ніхто не мав участі в жертовнику. 14 Бо ж відомо, що наш Господь походив від Юди, а про це плем’я Мой­сей нічого не говорив щодо свя­­щенства.
15 Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з’являється ін­ший Священник, 16 який став таким не за Законом тілесної заповіді, а за силою незни­щенного життя. 17 Тому що є свідчення:
Ти — Свя­ще­нник на­­віки за чином Мелхиседека.

Євангеліє
Лк 2, 22-40

22 І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні їхнього очищення, то при­несли Його до Єрусалима, щоби по­ста­вити перед Господом, 23 як то записано в Господньому Законі: «Кожне немовля чоловічої ста­ті, яке є первородним, назветься свя­­тим для Господа». 24 І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби.
25 В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, муж праведний й побожний, який очікував утіхи Ізрáї­ля, і Святий Дух був на ньому. 26 І було йому обіцяно Духом Свя­тим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господ­нього. 27 І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісу­са, щоби зробити з Ним за закон­ним зви­чаєм,28 він узяв Його на руки, віддав хва­лу Богові та й сказав:
29 «Нині відпускаєш свого раба, Владико, згідно зі своїм словом, у ми­­рі,
30 бо мої очі побачили Твоє спа­сіння,
31 яке Ти приготовив перед об­лич­­чям усіх народів:
32 Світло для об’явлення язичникам і славу Твого народу — Ізрáїля!»
33 І Його батько та мати дивува­лися тим, що говорилося про Нього. 34 А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: «Ось, Цей поставлений на падіння і на під­не­сення багатьох в Ізрáїлі, як знак протиріччя; 35 і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сер­­дець!»
36 І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона до­жила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від діво­цтва свого; 37 вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. 38 Прийшовши в той час, вона про­славляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуп­лен­ня Єрусалима.
39 А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета. 40 Дитина ж росла й міцніла, спов­­нюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній.