Проповідь о. Миколи Мишовського на суботу ХХVI звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).
«Того часу повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!” А Ісус сказав їм: “Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не зашкодить. Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!” Тієї години Ісус звеселився Святим Духом і сказав: “Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, бо втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Отче, бо таким було уподобання в Тебе. Усе передане Мені Моїм Отцем; і ніхто не знає, хто Син, один тільки Отець; і хто Отець, — один тільки Син, — і кому тільки Син захоче відкрити”. Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: “Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. Кажу вам, що багато пророків й царів бажали побачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули”».
Літургійні читання — тут.