Проповідь о. Миколи Мишовського на суботу ХХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).
«Того часу підійшли деякі зі садукеїв, які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Ісуса, кажучи: «Учителю, Мойсей записав нам, що якби в когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та збудить потомство для свого брата. Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним. І другий, і третій узяв її, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли. Останньою померла й жінка. Тож ця жінка у воскресінні котрому з них буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину». Ісус же сказав їм: «Сини цього віку женяться і виходять заміж, а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння. А що мертві воскресають, то й Мойсей виявив біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог же не є Богом мертвих, а живих, адже для Нього всі живуть». У відповідь деякі з книжників сказали: «Учителю, добре Ти сказав». Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати».
Літургійні читання — тут.