Римо-кат.: Четвер IV звичайного тижня
Греко-кат.: прп. Максима Ісповідника
мч. Неофіта
мчч. Євгенія, Кандида, Валеріяна й Акили
Римо-католицький календар
Четвер IV звичайного тижня
Перше читання
Євр 12, 18-19. 21-24
Читання з Послання до євреїв
Брати! Ви приступили не до гори, до котрої можна доторкнутися, ні до палаючого вогню, і хмари, і темряви, і бурі, і звука сурми, і голосу мови; його почувши, вони просили, аби більше не звучало до них слово, І таким страшним було те видовище, що Мойсей сказав: “Я наляканий і тремчу”. Але ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества, до Церкви первістків, записаних на небі, до Бога – Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості, до Посередника Нового Завіту – Ісуса – і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 48(47)
Ми в твоїм храмі милості зазнаєм.
Великий Господь і вельми славетний *
у місті нашого Бога.
Його свята гора, узбіччя прекрасне – *
землі усієї радість.
Гора Сіон, крайня північ, *
великого царя місто;
Бог у його палатах *
явив себе твердинею.
Так, як ми чули, так і бачили *
у місті Господа сил,
у місті нашого Бога: *
Бог укріплює його повіки.
Роздумуєм, о Боже, про Твоє милосердя *
посеред храму Твого.
Твоя хвала, як Твоє Ім’я, о Боже, – †
аж по край землі. *
Справедливості повна Твоя десниця.
Спів перед Євангелієм
Мк 1, 15
Алілуя, алілуя, алілуя
Сповнився час, і Царство Боже близько,
покайтеся і вірте в Євангеліє.
Євангеліє
Мк 6, 7-13
† Читання святого Євангелія від Марка
Того часу, покликавши Дванадцятьох, Ісус почав посилати їх по двох, наділяючи їх владою над нечистими духами. І сказав їм, щоб нічого не брали в дорогу – тільки одну палицю: ні хліба, ні торби, ні мідяків у пояс, але щоби взули сандалі й не одягалися у дві одежини. І Він говорив їм: «Куди тільки ввійдете в дім, там перебувайте, доки не вийдете звідти. І коли б у якомусь місці не прийняли вас і не послухали вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил з ніг – як свідчення проти них». І, вийшовши, вони проповідували, щоб люди покаялися, і виганяли численних бісів, а багатьох недужих помазували олією і зціляли.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
прп. Максима Ісповідника
мч. Неофіта
мчч. Євгенія, Кандида, Валеріяна й Акили
Ап. – Як. 51 зач.; 1, 19-27.
19. Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву, 20. бо гнів людини не чинить справедливости Божої. 21. Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі. 22. Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи. 23. Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи: 24. ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він. 25. Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, – не як слухач-забудько, а як виконавець діла, – той щасливий у ділі своїм. 26. Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна. 27. Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.
Єв. – Мр. 45 зач.; 10, 17-27.
17. Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?” 18. “Чого називаєш мене благим?” – сказав Ісус до нього. – “Ніхто не благий, окрім одного Бога. 19. Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.» 20. Він же у відповідь мовив до нього: «Учителю, я вже те дотримував змалку.» 21. Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: «Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.” 22. Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, – мав бо великі багатства. 23. Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: «Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!» 24. Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: «Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! 25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.» 26. Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: «Хто ж тоді може спастися?» 27. Ісус же, поглянувши на них, мовить: «У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо.»
фінансово.
Щиро дякуємо!
