Біснуватий, що став проповідником

Роздуми до Слова Божого на понеділок ІV звичайного тижня, рік ІІ

Одержимий чоловік, що мешкав в околицях Герази, у цьому уривку показаний як перший, хто вийшов назустріч Ісусові. В його поведінці бачимо сильні суперечності: з одного боку, він підбіг і вклонився; з іншого — це були претензії і бунт перед Господом. Так, наче велика внутрішня розділеність керувала серцем цієї людини. Саме таким є стан поневолення: поділ, бунт, агресія, безсилля.

Про цього чоловіка також написано, що він перебував по гробах та горах — його життєві позиції були не просто конфліктними, а геть суперечливими. Був агресивний не тільки щодо когось, а й щодо себе: бив себе камінням. До такого стану доводить в життя в гріху: ненависть до Бога, бунт проти Нього, претензії до інших і ненависть до самого себе.
Пропоную на хвилинку зайнятися арифметикою. На запитання Ісуса демони назвали себе Легіоном, оскільки їх було досить багато. Щоб сказати точніше — близько 5000. Саме стількох піхотинців налічував римський легіон. Аж не віриться, що стільки демонів руйнувало життя однієї людини! Проте звернімо увагу на інший фактор: свиней було 2000. На дозвіл Ісуса демони кинулися в свиней, а свині потопилися в морі. Якщо так, то постає питання: а де ділось ще 3000 демонів? Такі біблійні загадки спонукають нас до роздумів. Звичайно, можна припустити, що одну свиню осідлали по двоє «вершників», але, гадаю, св. Марко невипадково навів подані тут цифри…

Спробую відповісти на цю плутанину. Коли приглянемося до прохання демонів, то можна помітити: вони не просять Ісуса, щоб не виганяв їх із того нещасного чоловіка. Вони лиш хочуть, щоб Він не виганяв їх із тієї місцевості — І благав Його вельми, щоб не виганяв їх з краю… Так, наче це не чоловік був одержимий, а… цілий край мав клопоти з демонічною прив’язаністю. На мою думку, про це свідчить реакція мешканців, яким дорожчі були свині, аніж свобода і присутність Ісуса: І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих. Тож просили Його, щоб вийшов з їхніх околиць. Демони просили, щоб Ісус не виганяв їх із краю, натомість мешканці краю просили Ісуса, щоб пішов собі подалі… Виходить, що біснуватий був лише віддзеркаленням того, що відбувалося в усій околиці! Біснуватість однієї людини свідчила про загальний стан тамтешніх мешканців.

Визволений став першим євангелізатором Десятимістя. Людина, яка «жила в гробах», стала проповідником! Чи маєш ще сумніви, що й ти покликаний проголошувати Добру Новину?!