Греко-католицький календар:
Св. Порфирія, єп. Газського
Субота заупокійна
Євр. 309 зач.; 3, 12-16
12. Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога, 13. а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха. 14. Бо ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку, 15. як ото говориться: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці бунту.» 16. Хто були ті, що почувши, збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея?
Єв. – Мр. 6 зач.; 1, 35-44.
35. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився. 36. Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним, 37. знайшли його й кажуть до нього: “Усі тебе шукають.” 38. Він же відповів їм: “Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов.” 39. І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів. 40. І приходить до нього прокажений, благає його та, припавши на коліна, каже йому: “Якщо хочеш, то можеш мене очистити.” 41. І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку, доторкнувсь його і сказав до нього: “Хочу, будь чистий!” 42. І вмить проказа зійшла з нього, і став він чистий. 43. І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив його 44. й мовив йому: “Гляди ж, нікому не кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво.”
За упокій: Ап. – 1 Сол. 270 зач.; 4, 13-17.
13. Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, – щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15. Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, – не випередимо тих, що поснули. 16. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.
Єв. – Йо. 16 зач.; 5, 24-30.
24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, – ба, вже й тепер він, – коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27. І владу йому дав суд чинити, він бо – Син Чоловічий. 28. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд. 30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
фінансово.
Щиро дякуємо!
