Дві убогі вдови, про яких говорить Святе Письмо Старого та Нового Завітів, уривки з якого читалися під час Меси в неділю, 11 листопада, були головними діючими особами повчання, яке Папа Бенедикт XVI виголосив під час зустрічі з паломниками. Цього дня, не зважаючи на зливу, чимало прочан зібралося на площі Святого Петра у Ватикані, щоб зі Святішим Отцем помолитись молитвою «Ангел Господній» та отримати його апостольське благословення.
Про першу жінку розповідається в старозавітній Книзі Царів, а про другу у 12-й главі Євангелії від святого Марка. «Обидві жінки, – зазначив Папа, – є дуже бідними, і саме в таких обставинах виявляють велику віру в Бога». Перша згадується в циклі розповідей про святого пророка Іллю, який під час посухи й голоду в Ізраїлі отримав доручення від Бога вирушити в Сидонський край, тобто, в край поганський. Там він у Сарепті попросив у однієї вдови води та трохи хліба, а жінка відповіла, що в неї залишилась лишень жменька борошна та крапля олії. Оскільки пророк наполягав та обіцяв, що коли вона його вислухає, то їй ніколи не забракне борошна й олії, вдова послухала його та отримала винагороду. На євангельську вдову Ісус звернув увагу в Єрусалимському храмі, біля скарбниці, куди люди складали пожертви. Побачивши, як ця жінка вкинула дві дрібні монети, Спаситель пояснив, що її пожертва є більшою від пожертви багачів, «тому що ці дають з надлишку» а вона «віддала увесь свій прожиток» (пор. Мк 12,44).
З цих біблійних уривків, за словами Святішого Отця, можна почерпнути цінні повчання про віру: «Вона виявляється, як внутрішнє наставлення того, хто ґрунтує своє життя на Богові, на Його слові, та повністю Йому ввіряється» – пояснив Бенедикт XVI. У давнину вдовиний стан вже сам собою означав умови крайньої бідності. Ось чому в Біблії вдови та сироти є людьми, про яких Бог особливо дбає, бо вони втратили підтримку на землі. «Одночасно, Святе Письмо каже, що об’єктивний стан бідності, в цьому випадку бути вдовою, ще недостатній: Бог завжди очікує нашої вільної згоди на віру, що виражається через любов до Нього і до ближнього», – наголосив Папа, пояснюючи, що ніхто не є настільки бідним, щоб не змогти щось дати іншому.
«У дійсності, – зазначив Бенедикт XVI, – обидві сьогоднішні вдови виявляють свою віру, здійснюючи жест милосердя: одна щодо пророка, а інша – складаючи пожертву. Таким чином вони підтверджують нерозривну єдність між вірою та любов’ю, між любов’ю до Бога і до ближнього». У цьому контексті Святіший Отець процитував уривок з проповіді святого Папи Лева Великого, пам’ять якого Церква вшановувала 10 листопада, і який навчав: «На терезах божественної справедливості не важиться кількість дарів, як радше вага сердець. Євангельська вдова поклала до храмової скарбниці дві лепти та перевищила дар усіх багатих. Жоден жест добра не є позбавлений сенсу перед Богом, жодне милосердя не залишається безплідним».
«Досконалим прикладом людини, яка жертвує себе усю, довіряючи Богові, є Пречиста Діва Марія; з цією вірою Вона сказала ангелові Своє «так», приймаючи Господню волю. Нехай Марія допоможе кожному з нас під час цього Року віри зміцнити довір’я до Бога та Його слова», – побажав на завершення Бенедикт XVI, а тоді очолив проказування молитви «Ангел Господній».
Уділивши Апостольське благословення, перед тим, як привітати присутніх прочан, Папа пригадав, що в суботу, 10 листопада, в італійському місті Сполето відбулася беатифікація Матері Марії Луїзи Проспері, абатиси бенедиктинського монастиря в місцевості Треві. «Разом з усією бенедиктинською чернечою родиною та дієцезіальною громадою Сполето-Норчіа, прославляймо Господа Бога за цю Його доньку, яку Він особливим чином бажав вчинити учасницею Христових страстей».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
