Римо-католицький календар
П’ятниця IV тижня Великого Посту
Перше читання
Мудр 2, 1а. 12-22
Читання з Книги Мудрості
Міркуючи невірно, грішники говорили один до одного: “Засядьмо на праведника, бо він нам невигідний і противиться нашим учинкам; він закидає нам гріхи проти закону, і винуватить нас у вадах нашого виховання; гадає, нібито він знає Бога, сином Господнім себе самого називає. Він – утілений докір думкам нашим, нам тяжко і глянути на нього. Життя ж його не таке, як в інших, і поведінка його дивацька. Для нього ми – та підроблена монета, він уникає доріг наших, як нечесті, щасливу називає кончину справедливих і вихваляється, що Бог йому за батька. Гляньмо, чи слова його правдиві, та провірмо, що з ним буде на кінець. Якщо праведник справді є син Божий, то захистить його й вирве з рук противників. Випробуймо його зневагою й мукою, щоб ми пізнали його лагідність, і випробуймо його терпеливість. Засудімо його на смерть ганебну, бо, за його словами, допомога йому прийде”. Отак собі гадали, та помилились, бо їхня злоба їх засліпила. Вони не відають таємних судів Божих і не надіються нагороди за святість; не вірять у заплату для душ непорочних.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 34(33)
Бог близький людям, в кого в серці скруха
А обличчя Господнє проти злочинців, *
щоб знищити з землі їхню пам’ять.
Візвали праведні, і Господь почув їх *
і з уст скорбот їхніх врятував їх.
Близький Господь до тих, у кого розбите серце; *
прибитих духом Він спасає.
Багато в праведника злиднів, *
але з усіх них Господь його рятує.
Він усі його кості зберігає, *
ані одна з них не зламається.
Господь визволяє душу слуг своїх, *
і хто до Нього прибігає, покараний не буде.
Спів перед Євангелієм
Йн 6, 63б. 68б
Слава Тобі, Царю віків
Слова Твої, Господи, – дух і життя,
У Тебе слова життя вічного.
Слава Тобі, Царю віків
Євангеліє
Йн 7, 1-2. 10. 25-30
† Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус подорожував по Галілеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити. А наближалося юдейське свято кучок. Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно. Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: “Хіба це не Той, кого хочуть убити? І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос? Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він”. Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: “І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від себе, але правдивим є Той, хто послав Мене, котрого ви не знаєте. Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!” Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настала Його година.
Слово Господнє