Літургійні читання на спомин річниці освячення римських базилік свв. Петра і Павла

Римо-католицький календар

Річниця освячення римських  базилік свв. Петра і Павла (спомин)

Перше читання
Діян 28, 11-16. 30-31

Читання з Діянь Апостолів.

По трьох місяцях ми відпливли олександрійським кораблем зі знаком Діоскурів, що перезимував на острові Мальта. Допливши до Сіракуз, ми пробули там три дні. Відпливши звідти, прибули до Реґії. А як через день повіяв південний вітер, то наступного дня ми прибули до Путеол, де знайшли братів, а вони вмовили нас пробути з ними сім днів. Таким чином, ми підійшли до Рима.
А звідти брати, почувши про нас, вийшли нам назустріч аж до форуму Апія і до Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові й підбадьорився.
Коли ж ми прийшли в Рим, Павлові дозволено було перебувати окремо зі своїм сторожем, воїном.
І він цілих два роки перебував на власному утриманні й приймав усіх, хто приходив до нього, проповідуючи Боже Царство і з усією відвагою безборонно навчаючи про Господа Ісуса Христа.

Слово Боже.

Респонсорійний псалом
Пс 98 (97), 1. 2-3аб. 3в-4. 5-6 (Р.: пор 2б)

Бог всім народам відкрив свою правду.
або: Господь перед очима народів відкрив свою справедливість.

Заспівайте Господу нову пісню, *
бо Він учинив чуда.
Мені вчинила спасіння Його правиця, *
Його святе рамено. 

Господь явив своє спасіння, — *
перед очима народів відкрив свою справедливість.
Він згадав свою милість *
і свою справедливість домові Ізрáїля. 

Всі кінці землі побачили *
спасіння нашого Бога.
Вигукуй Господу, вся земле, — *
вигукуйте радісно, співайте і грайте! 

Заграйте Господу на арфі, — *
на арфі, з мелодійною піснею.
На сурмах, під звуки рога, *
радісний гук перед Царем — Господом здіймайте.

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя.

Тебе, Бога, хвалимо, ісповідуємо Тебе, Господи.
Тебе вихваляє хор Апостолів преславний.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 14, 22-33

Читання святого Євангелія від Матея.

Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як настав вечір, Він залишався там на самоті.
Човен уже був багато стадій від землі; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!»
Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!»
Він же сказав: «Іди!»
І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, і йшов до Ісуса. Та, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!»
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?»
Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!»

Слово Господнє. 

Біблійні роздуми: