Римо-католицький календар
П'ятниця у Пасхальній октаві
Перше читання
Діян 4, 1-12
Читання з Діянь Апостолів
Коли Петро й Йоан промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї, обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі. Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір. Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч. А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники; і Анна – первосвященик, і Каяфа, й Йоан, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященичого роду; поставивши їх посередині, вони допитувалися: “Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили?” Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: “Начальники народу і старші ізраїльські! Якщо нас нині допитують про добрий вчинок хворій людині, як вона одужала, то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами. Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, – камінь, що став наріжним. І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!”
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 118(117), 1 і 4. 22-23. 24-25 (П.: пор. 22)
Камінь відкинутий стався фундаментом (або: Алілуя)
Дякуйте Господеві, бо добрий; *
милосердя Його повіки.
Хай скажуть ті, що Господа бояться: *
“Милість Його повіки!”
Камінь, яким знехтували будівничі, *
став головним на розі.
Від Господа це сталось, *
і дивне воно в очах наших.
Цей день учинив Господь, *
радіймо і веселімся в ньому!
Спаси, о Господи, Тебе благаєм! *
Дай же рятунок, Господи, благаєм!
Спів перед Євангелієм
Пс 118(117), 24
Алілуя, алілуя, алілуя
Цей день учинив Господь,
радіймо і веселімся в ньому.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 21, 1-14
† Читання святого Євангелія від Йоана
Ісус знову з’явився своїм учням по воскресінні з мертвих біля Тиверіадського моря. А з’явився так: були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. Каже їм Симон-Петро: “Іду рибу ловити!” Говорять йому: “Ідемо й ми з тобою”. Вони вийшли, тут же сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого. Як настав ранок, став Ісус на березі, але учні не впізнали, що це Ісус. Каже їм Ісус: “Діти, чи є у вас щось поїсти?” Відповіли йому: “Немає”. Він же сказав їм: “Закиньте невода праворуч човна – і зловите”. Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: “Це ж Господь!” Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. Коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. Ісус каже їм: “Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили”. Симон-Петро пішов і витяг на землю невода, повного великих риб, – сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. Каже їм Ісус: “Підходьте, їжте”. Жодний учень не наважився запитати Його: “Хто Ти?” – бо знали, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб, дає їм, а також рибу. Це вже втретє з’явився Ісус учням після воскресіння з мертвих.
Слово Господнє
фінансово.
Щиро дякуємо!
