Літургійні читання середу VІІ Великоднього тижня (РКЦ)

Римо-католицький календар

Середа VІІ Великоднього тижня

Перше читання

Діян 20, 28-38

Читання з Діянь Апостолів

У ті дні Павло сказав до старших Церкви в Ефесі: “Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав своєю кров’ю. Бо я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари. І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою. Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я зі слізьми три роки, день і ніч, не переставав навчати кожного з вас. І тепер доручаю вас Богові та Слову Його благодаті, яке може збудувати й дати спадщину між усіма освяченими. Срібла, золота чи одягу я не жадав ні від кого. Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки. Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, який сам сказав: “Блаженніше давати, ніж брати!” Промовивши це, він опустився на коліна та помолився з ними всіма. Великий же був плач усіх! Припадаючи Павлові до шиї, вони цілували його, сумуючи найбільше через слова, які сказав, що більше не побачать його обличчя. І вони провели його до корабля.

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Співайте Богу, всі земні народи

Або: Алілуя

Покажи, Боже, Твою силу, *

силу, о Боже, що для нас Ти дієш!

Ради храму Твого, що в Єрусалимі, *

Тобі царі принесуть дари.

Царства землі, співайте Богові, славте Господа, *

що верхи їздить небесами, небесами одвічними!

Ось Він гримить голосом своїм сильним: *

“Визнайте силу Божу!”

Над Ізраїлем Його велич, *

а Його потуга у хмарах.

Він дає народові потугу й силу. *

Благословен Бог.

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя

Слово Твоє, Господи, – істина,

освяти їх у істині.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє

Йн 17, 11б-19

† Читання святого Євангелія від Йоана

У той час Ісус, підвівши очі до неба, молився такими словами: “Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я – тих, кого Ти Мені дав, – щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними у світі, Я оберігав їх у Твоє Ім’я, – тих, кого Ти Мені дав, – і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості. Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх істиною своєю! Твоє Слово – то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую себе, щоб і вони були освячені істиною”.

Слово Господнє