У середу, 7 жовтня Папа Бенедикт XVI знову зустрівся із вірними під час загальної аудієнції. Темою свого повчання Святіший Отець обрав постать та життєвий подвиг святого Джованні Леонарді, засновника Чину Уставних Священнослужителів Матері Божої, покровителя фармацевтів.
Цей святий, 400-та річниця смерті якого припадає 9 жовтня, відзначався великим місійним духом, був співзасновником Ватиканської Конгрегації Поширення Віри (тепер – Конгрегація Євангелізації Народів), та помер у Римі, від чуми, якою заразився, надаючи допомогу постраждалим під час епідемії.
Усе почалося з вивчення, з волі батьків, фармакологічної справи, яку Джованні опановував у другій половині XVI століття. Але він був відкритим і на покликання до священства, що привело його до несення людям «Божих ліків» – Воскреслого Христа, який став для нього «мірилом усіх речей».
Це його горіння за Христа стало причиною не лише жертвенної праці над розвитком заснованого ним Чину, старань на користь місій, але й того, що він за часів Папи Павла V, став ініціатором морального та звичаєвого оновлення Церкви. Він зазначав, що той, хто хоче здійснити серйозну релігійну та моральну реформу, повинен чинити як добрий лікар, тобто, насамперед, уважно встановити діагноз, щоб могти приписати властиві засоби. «Відновлення Церкви повинно однаково відбуватися і в керівниках, і в підлеглих, згори і знизу. Повинно початися від тих, хто керує, і поширитися на підлеглих», – процитував святого Леонарді Святіший Отець, додаючи, що він дивився на Церкву як на дійсно святу, але, одночасно, – делікатну. «Він зрозумів, – вів далі Бенедикт XVI, – що кожна реформа повинна відбуватися всередині Церкви і ніколи проти Церкви. У цьому святий Джованні Леонарді був насправді надзвичайним і його приклад завжди залишається актуальним».
Папа також зазначив, що діяльність цього святого припала на період, коли зароджувалися передумови сучасної культури, позначеної неналежним розривом між вірою та розумом, негативними наслідками якого стали виключення Бога із суспільного життя та ілюзія можливої повної автономії людини, що вирішує жити так, ніби Бога немає. Відповідь святого Леонарді на ці тенденції є актуальною і сьогодні, і її Венедикт XVI підсумував такими словами: «Насамперед – Христос»; Христос у серці, у центрі історії та всесвіту».
Закінчуючи своє повчання, Святіший Отець звернувся до всіх із побажанням, щоб приклад і заступництво святого Джованні Леонарді, особливо під час цього Року Священства, стали заохоченням для священиків та всіх християн з запалом та ентузіазмом здійснювати своє покликання.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
