Бог дасть діти — Бог дасть і на діти
Я виріс у нелегкий післявоєнний час. Булочки тоді видавали дітям лише до 7 років, ми їли чорні вареники. Батьки мої працювали допізна. Та попри все, вони розуміли, що потрібно берегти сім'ю. Тато садив нас із сестрою на коліна і розповідав про Мойсея та інших біблійних героїв. Він хоч не був писемною людиною, але знав українську, російську та польську мови. Батько і мати розуміли, що такі часи минуть, а в дітях потрібно залишити зерно віри. Як написано в Біблії: «Небо і земля проминуть, та слова мої не проминуть». Мої батьки не лише говорили слова, а показали нам...