Бути домініканцем — означає любити і піклуватися про душі померлих

В час спомину Всіх вірних померлих пропонуємо вам роздуми о. Пія Петшика ОР.

Одного разу я почув, як люди оцінюють переваги різних монаших орденів. У кармелітів добре молитися, у бенедиктинців – співати, у єзуїтів – працювати. А що доброго у домініканців? Колись говорили, що у домініканців добре вмерти. Щоб попередити можливу реакцію на цю фразу, одразу зазначу: добре померти в Ордені – але не тому, що в ньому тяжко жити, а тому, що він завжди був відомий турботою про своїх померлих. У нас, домініканців, віддавна був звичай молитися за тих, хто помер раніше нас. І зараз ми, як і завжди, збираємося на «подвір’ї померлих» – там, де в минулі часи ховали померлих братів, – щоб помолитися словами псалму De profundis («З глибини») за братів, чия річниця смерті припадає на цей день. І це – в доповнення до багатьох повсякденних молитов за померлих. 

Коли помирає брат, всі священики цієї Провінції звершують Месу за його душу. Кожен тиждень конвенти (монастирі) Ордену служать Месу за братів, які пішли від нас. У нас є навіть свій День спомину всіх померлих: 8 листопада – домініканський День всіх померлих братів.

Але ми піклуємося не тільки про померлих Братів-Проповідників. Регулярно відбуваються Меси та підносяться молитви за сестер-домініканок, також за наших рідних та благодійників.

Більше того, корені деяких практик Церкви відносно померлих можна знайти в домініканських традиціях. Зараз у День спомину всіх померлих священики можуть служити три Меси. Спершу така практика була у домініканців в Іспанії. Пізніше Папа поширив її на всю Церкву. Найдавніша відома версія знаменитого гімну (або секвенції) Dies irae була знайдена в старовинному домініканському Месалі (служебнику). Деякі навіть вважають, що цей гімн і написаний був домініканським монахом.

Бути домініканцем – означає любити і піклуватися про душі померлих. Це – частина нашої «духовності», як тепер говорять. Як вчить св.Тома Аквінський, ми, християни, зв’язані одне з одним не тільки вірою, але перед усім отриманою від Бога чеснотою любові. Ми – члени Тіла Христового, і все, що ми робимо заради любові, не залишається тільки нашими досягненнями, але служить на користь всього Тіла. Смерть не рве зв’язків любові, тому що в смерті життя не закінчується, а переображується. Ті, хто все життя створював та передавав іншим те, чим ми зараз користуємося, нині покладаються на нас. Вони чекають наших молитов і справ любові, щоби звершилось очищення їхніх душ.

Було б великим перебільшенням сказати, що День спомину всіх померлих – один з головних свят Ордену Проповідників. Може це тому, що нам не потрібен особливий день для молитов про померлих. Ми молимося про них кожного дня.

Довідка про автора:

О. Пій Петшик ОР був висвячений на священика 2008 р. Зараз він служить у парафії св.Томи Аквінського в Зейнсвіллі, штат Огайо, США.