3 грудня у Львові о 17.30 год. у Палаці Мистецтв відбудеться прем’єра документального фільму «Настя Волошин: жертва на показ».
У фільмі взяли участь сучасники української стигматички, а також представники науки та церкви. В реконструкції подій взяли участь актори театру ім. М. Заньковецької. Після показу відбудеться прес- конференція за участю представників церкви, творців фільму та людей які особисто знали Настю Волошин. Вхід вільний.
Іторична довідка:
Відома українська стигматичка Настя Волошин народилася на Ярославщині 27 жовтня 1911 року і отримала рани Христові у червні 35–го. Польська преса широко висвітлювала появу «віщунки з села Млини». Після її відмови визнавати себе полькою жінка була поміщена у психіатричну лікарню на Кульпаркові. З благословення митрополита Шептицького згодом нею заопікувався відомий богослов о. Г. Костельник і Настю забрали з клініки.
У 24 роки вона вступила до монастиря сестер Василіанок, взявши ім’я Маріям. Після ліквідації УГКЦ була вислана на Сибір, де пробула 7 років і відтак повернулася на Україну. Померла Н. Волошин в день пам’яті першомученика Стефана, 9 січня 1994 року в селі Шпильчино на Львівщині.
До кінця днів Настя Волошин (або, як її називали в народі, Цьоця) не втратила своїх чисельних містичних дарів.
Як відбувались зйомки:
Про Настю Волошин режисер Іван Федорич довідався минулого року зовсім випадково, натрапивши на скромну сторінку в Інтернеті. Тоді ж з’явилась ідея зняти про неї фільм. Згодом автор познайомився з Олегом Петруком, науковцем який вже десять років збирає матеріали про Настю Волошин та українських стигматиків (як виявилось, їх було близько 20–ти!). Пан Олег відкрив режисеру свій архів, а також дав контакти людей, що особисто знали стигматичку.
Зйомки почалися у жовтні 2008 року на базі Львівської ОДТРК під кураторством режисера Мирослава Мединського. Знімальна група побувала у різних місцях Львівщини: Шпильчино, Ганачівка, Бібка, Давидів, де збирала свідчення про Настю Волошин. Також свої коментарі на тему стигматички Насті Волошин виразили представники церкви і науки.
У другій фазі зйомок в павільйоні ЛОДТРК знімались реконструкції подій з життя стигматички за книжкою о. Костельника «Настя Волошин – дівчина зі стигматами». У постановці комбінованих зйомок (вони проводились на однотонному полотні) брали участь актори театру Марії Заньковецької, а потім художній геній Тарас Сайнюк на рівні монтажу створювались «комп’ютерні» декорації. Створення ігрових сцен забирало багато часу, оскільки Сайнюк і Федорич робили такі ефекти вперше, тому остаточний випуск фільму переносився з квітня на вересень, поки не було встановлено остаточну дату – 3 грудня, яка є близька до дати 15-тої річниці смерті Насті Волошин (7 грудня 1994 р.).
Як на дебют, фільм вийшов досить модерний, захоплюючий і динамічний. Тому він буде цікавий для всіх поколінь, які цікавляться історією Галичини та історією Української Греко-Католицької Церкви.
Про автора:
«Настя Волошин» – це перша професійна робота молодого режисера Івана Федорича, який почав свій творчий шлях в Люблінському Католицькому Університеті, де навчався протягом 2002 -2007 рр на факультеті психології. Після закінчення університету він повернувся в Україну. Спочатку працював на «Єко–радіо», як автор та ведучий передачі «Авангард», згодом перебазувався на ЛОДТРК, де працював оператором, ведучим та помічником режисера. Зараз працює на каналі «24» і одночасно бере участь в «Інтершколі» на каналі Інтер.
Разом зі своїми друзями – поетами у 2007 Іван Федорич заснував творче об’єднання «ТАБАКО», в лавах якого створив три відеопоезії – «З глибини», «Коридори з диму» та «Портрет». Перша короткометражка отримала приз на фестивалі «Куб» 2008 року, інші брали участь у фестивалях «Кіносфера», «Кіно фронт 2009», також вони будуть показані на міжнародному фестивалі медіапоезії «Вентилятор», який пройде 19 грудня у Санкт-Петербурзі.