Тиждень молитов за померлих

Римо-Католицька Церква 2 листопада згадує всіх вірних померлих, а до 8 листопада у Церкві відзначаються поминальні дні.

Задушні дні присвячені особливій молитві до Бога, щоб померлі мали частку в перемозі Христа над смертю. Це особливо стосується тих, хто має потребу в очищенні після смерті — в Чистилищі.

Догму про існування Чистилища Церква оголосила на Соборі у Ліоні, у 1274 році. Додатково підтвердив її Тридентський Собор (1545-1563) в особливому декреті. Він спирається на твердження зі Святого Письма та церковної Традиції, яка походить ще з ІІ століття. Великий внесок у розвиток вчення про Чистилище зробив святий Августин. Догма підкреслює дві істини: існування Чистилища як посмертної кари за гріхи, а також можливість і необхідність наших молитов і жертв за душі в Чистилищі.

Ті, що після смерті потрапляють у Чистилище? — вже у безпеці, бо перебувають у руках Божих. Вони можуть бути впевнені у своєму спасінні, однак мусять до нього ще підготуватися. Чистилище — це «передпокій Неба». Воно є проявом Божого милосердя, яке очищує тих, хто за час земного життя не повною мірою вдосконалився у любові до Бога, ближнього і самого себе. Стан Чистилища не слід розуміти тільки як покарання, але як підготовку до повного з’єднання з Богом у Небі. Щоб мертві мали частку в перемозі Христа над смертю, вони повинні бути повністю чистими.

Через Чистилище проходять ті душі, які пішли з цього світу у повсякденних гріхах і не спокутували на землі тимчасове покарання за гріхи. Суть цієї кари за гріхи полягає у тимчасовій розлуці з Богом та в очікуванні зустрічі з Ним. Людська душа, яка після смерті побачила Бога як повноту любові, хоче з’єднатися з Ним, і водночас визнає, що ще не достойна цього і шукає можливості очищення. Бог у своєму милосерді відповідає на це прагнення реальністю, яку ми називаємо «Чистилище».

У ці дні (1-8 листопада) можна отримати повну або часткову індульгенцію (відпуст) і пожертвувати її за померлих. Умови для отримання відпусту: відвідати кладовище, прийняти Причастя й помолитись у намірах Святішого Отця «Отче наш», «Радуйся, Маріє» та «Вірую».

Довідка:

Індульгенція або відпуст — це повне або часткове зняття тимчасового покарання за гріхи.

Індульгенції або прощення, що даруються Церквою в силу заслуг Христа і всіх святих, залежать від численних діянь, які пропонується здійснювати християнину. Індульгенцію можна отримати, наприклад, читаючи особливі молитви, відвідуючи деякі місця паломництва, молячись у намірах Святішого Отця, роблячи справи милосердя, відвідуючи цвинтар тощо. Всі умови індульгенцій суворо обумовлені та визначати їх може тільки Папа Римський або (іноді) правлячий єпископ.

Для отримання відпусту необхідно бути вільним від всіх тяжких гріхів, отримавши прощення у Таїнстві покаяння, мати щирий намір отримати відпуст і виконати всі необхідні приписи.

Індульгенції бувають повні і часткові. При отриманні повної індульгенції прощається все тимчасове покарання. При отриманні часткової індульгенції — його частина.

Щоб отримати повний відпуст, потрібна відсутність прив’язаності до будь-якого гріха. Ця умова важлива і означає, що вірний, який хоче отримати відпуст, щиро прагне не мати з гріхом нічого спільного, тобто потрібно збудити в собі намір повністю порвати з гріхом.