У свято Божого Милосердя, 11 квітня, римо-католицька громада у м. Києві, що носить назву Воздвиження Чесного Хреста, присвятила особливу увагу місії Церкви у тюрмах. В цей день на запрошення отців Кармелітів проповідь під час Святої Меси про Милосердя Боже до в’язнів виголосив диякон Костянтин Пантелей, референт УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України.
У проповіді диякон згадав про невідкличну духовну потребу кожної людини, що покутує злочин, сприйняти Христове Євангеліє. Як писав блаженної пам’яті Папа Йоан Павло ІІ: «Милосердя виявляє світові справжнє обличчя Бога і правдиве обличчя людини». В’язниця, що стала частиною людської цивілізації, є наслідком гріховності людини. Саме в обставинах позбавлення волі гріх немов проявляє свою владу над людськими долями. Проте саме тут Божа Любов відвойовує душі і явно перемагає зло. Це стається через покликаних душпастирів і мирян. У Св. Тайні Сповіді Господь примиряє душу грішника із собою, адже Бог шукає людину незалежно від обставин, що віддалили її від Неба.
Суть культу Божого Милосердя полягає у християнській довірі до Господа Бога і діяльній любові до ближніх. Діла милосердя проявляються щодо тіла і щодо душі. Св. Євангеліє щодо тіла: голодного нагодувати, спраглого напоїти, нагого зодягнути, подорожнього в дім прийняти, недужому помогти, в’язня відвідати, померлого похоронити. Окрім того є ще діла милосердя стосовно душ: грішника навернути, невіжу навчити, в сумніві порадити, сумного потішити, кривду терпеливо зносити, образу зі серця прощати, за живих і померлих молитися. В цьому полягає суть душпастирської місії Церкви для ув’язнених.